Протягом 2015 та на початку 2016 року найбільша активність у створенні ОСББ в Дніпропетровській області спостерігалася у Павлограді.

І це зовсім не випадково. Завдяки шаленій роботі працівників-волонтерів Ресурсного центру «ОСББ – майбутнє Павлограду» для десятків житлових будинків стала можливою реєстрація та подальша успішна діяльність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Зацікавлені цим бумом ОСББ представники Громадянської мережі ОПОРА поспілкувались з керівником згаданого Ресурсного центру Оксаною Горовою. До слова, пані Оксана за сумісництвом є членом міськвиконкому, головою правління ОСББ та Громадської Ради, керуючою декількох будинків, помічником депутата і на додаток – керівником Форуму місцевого розвитку.

-Оксано Петрівно, що спонукало вас займатись житлово-комунальною політикою?

- Моя історія почалась з того, що у 2011 році я вирішила відпочити від своєї банківської роботи. Проте активна життєва позиція, проблеми будинку та вмовляння сусідів підштовхнули зайнятися вирішенням житлових питань.
А далі, спільно з такими ж активістами – головами ОСББ заснували Громадську організацію «ОСББ – майбутнє Павлограда». Нам потрібно було захистити себе від свавілля, зневаги та утисків комунальних монополістів. Тому й об’єднали зусилля, щоб підняти вагу та авторитет ОСББ.
Спочатку членами ГО стали близько двадцяти голів об’єднань співвласників, наразі до організації входить понад 70 представників ОСББ.
У минулому році ми приєднались до Програми USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», стали учасниками багатьох семінарів, спрямованих на підтримку ресурсних центрів. Тоді й з’явилась ідея створити Павлоградський Ресурсний центр на базі вже існуючої Громадської організації «ОСББ – майбутнє Павлограда».
Першочерговим завданням для Ресурсного центру стало проведення навчання та консультацій для всіх зацікавлених мешканців висоток. Завдяки співробітництву з Проектом USAID із залученням спеціалістів та досвідчених керівників об’єднань з усієї країни (Луцьк, Київ, Кам’янець-Подільський, Хмельницький, Дніпропетровськ, Запоріжжя) ми маємо можливість користуватись не аби якою фаховою допомогою. Це дозволяє нам досягати успіхів у вирішенні нагальних та поточних проблем.
Ось так перекваліфікація привела мене до житлової діяльності не лише на загальноміському рівні, а й на всеукраїнському.

- Які напрямки роботи Ресурсного центру та Громадської організації «ОСББ – майбутнє Павлограда»?

- Головним завданням для нас була і залишається консультація ініціативних груп зі створення ОСББ. Це дуже актуальне питання, оскільки закони та підзаконні акти постійно змінюються, а з ними й умови утворення та життєдіяльності об’єднань. Розгублені громадяни не знають, до кого звертатись, вони потребують кваліфікованої підтримки, яку у Павлограді можна отримати тільки в Ресурсному центрі. У 2015 році ми провели роз’яснювальну роботу серед 58 ініціативних груп. До нас звертаються навіть представники будинкових комітетів із сусідніх міст.

Другим напрямком нашої роботи є сприяння у функціонуванні існуючим ОСББ. За весь час нашої роботи, а це вже п’ять років, ні муніципалітет, ані будь-яка інша структура у місті не провела жодного тематичного семінару. Я маю на увазі навчальні тренінги для бухгалтерів, керуючих справами, які б дозволяли людям підвищувати кваліфікацію. Ми в цьому дуже зацікавлені. Нам доводиться займатися самоосвітою, зростати без сторонньої допомоги. Я та декілька членів ГО навчаємось тільки завдяки семінарам для ресурсних центрів, які організовуються за Програмою USAID поза межами міста. Але в Павлограді понад 180 ОСББ, що становить майже третину від загальної кількості висоток, а отримати знання мають можливість лише п’ять представників ОСББ.

Часті законодавчі перетворення вимагають створення і проведення спеціальних навчальних програм для мешканців міста. За 2015 рік було більше змін у нормах закону, ніж протягом попередніх чотирьох років. Раніше для того, щоб провести семінари, нам доводилось запрошувати практиків з інших міст, і тільки тепер, набувши досвіду, ми можемо запрошувати городян на власні тематичні тренінги.
Не менш важливим черговим напрямком нашої діяльності є енергозбереження та енергоефективність. Ми займаємось і популяризацією, й інформативним забезпеченням разом з практичною допомогою у реалізації енергоефективних проектів.

- У яких проектах беруть участь ОСББ Павлограду?

- 16 лютого ми припинили прийом заявок на участь у конкурсі Європейського союзу та Програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Це вже другий наш досвід співпраці з іноземними партнерами.
Влітку минулого року ми вперше долучились до подібної програми. Доводилось через брак досвіду та неузгоджені моменти (бюджет, казна, фінансовий відділ, вимоги ПРООН) долати певні труднощі. Але наразі вже підписано тринадцять з чотирнадцяти грантових угод і три ОСББ отримали перші транші. В цьому році у нас буде йти паралельна реалізація проектів двох форумів 2015 і 2016 років.

Завданням конкурсу є допомога мешканцям висоток у здійсненні термомодернізації їх будівель. Тобто закордонне фінансування має частково забезпечити ремонт дахів, підвалів, заміну дверей, вікон, елементів системи електропостачання, каналізації, опалення, утеплення фасадів тощо. Але для цього жителі ОСББ мають технічно та економічно обґрунтувати мету своїх енергоефективних проектів та потреби власних будівель.
Конкурс 2016 року вже знаходиться на етапі обговорення та оцінки поданих проектів. Спільно з представниками з області, заступниками мера, начальником фінансового відділу та керівником управління комунального господарства ми склали два рейтинги для ОСББ: для створених до 1 січня 2015 і для тих об’єднань, які зареєструвались протягом останнього року.

Основними критеріями для учасників Форуму була наявність очікуваного рівня енергоефективності, використання інноваційних технологій, можливість оцінки якості результату, а для досвідчених ОСББ – ще й фактично здійснені ремонти конструкцій. Але головною та вирішальною вимогою відбору був розмір фінансової участі, яку пропонували об’єднання.

Комісія Форуму визначила перші сім проектів, які отримали найбільшу кількість балів. Саме їх я рекомендуватиму та захищатиму перед співробітниками ПРООН.
Далі ми скеруємо подання ОСББ на затвердження депутатам, а потім міському голові і на завершення – до ПРООН. Якщо ніяких питань з проектами не виникне, то будемо реалізовувати їх. У випадку виключення одного з учасників пропонуватимемо наступний згідно рейтингу.
Хочу зазначити, що новостворені ОСББ виявили набагато більшу зацікавленість в проекті місцевого розвитку, ніж старі. З 27 поданих заявок 22 представлені саме новачками. Це пояснюється тим, що їхні ініціативні групи звертались до РЦ і отримали там кваліфіковану консультацію. Також вони долучались до наших навчальних заходів, відвідували семінари з енергоефективності, під час яких, швидше за все, й отримали хорошу мотивацію.

- А як у Павлограді склалися стосунки ОСББ з місцевою владою?

- З попередньою владою відносини ОСББ складались, нажаль, не «завдяки», а «всупереч». Хоча й зараз далеко не всі депутати розуміють актуальність створення ОСББ та розв’язання їх першочергових проблем. Вони вважають, що мешканці не досягли рівня свідомості відповідального власника. Хоча статистика показує зовсім протилежне. Тому необхідні програми не приймаються. Депутати не готові дивитися у майбутнє і вкладати щось у розвиток ОСББ.
Проте ми сподіваємось під час найближчої сесії все ж таки знайти розуміння в міськраді для затвердження місцевих програм з енергоефективності та підтримки розвитку ОСББ.

На противагу депутатському складу, сьогодні не можна поскаржитись на увагу чинного мера. З Анатолієм Вершиною наразі неузгодженостей не виникає. Також завжди готовий до співпраці та підтримки житлово-комунального сектору заступник мера Віталій Мовчан. До цих посадовців претензій немає. Ми розуміємо, що за один день багаторічні проблеми розв’язати неможливо. Але керівництво міста ніколи не відмовляє нам, разом шукаємо шляхи для розв’язання складних чи поточних справ.

- Які Ваші плани на 2016 рік?

- Перш за все, нам потрібно створити робочу групу, яка буде будувати стосунки ОСББ з монополістами-постачальниками ресурсів і вирішувати конфліктні ситуації. До її складу увійдуть голови об’єднань, представники Громадської Ради, РЕСУ, міськгазу та різних структур. Будемо вирішувати проблеми на рівні робочої групи, а не поодинокими будинками.
До речі, нещодавно, завдяки взаємодії із Громадською Радою, було вирішено проблему відключення електропостачання сходових клітин у 42 будинках Павлограда.

По-друге, дуже б хотілось знайти фінансування і вивільнити хоча б одну людину та приміщення для консультації ініціативних груп та членів ОСББ. Адже зараз все робиться виключно на волонтерських засадах. А на подібну громадську діяльність доводиться витрачати дуже багато часу.
Нагальним також є завдання просувати програми з вливання коштів в ОСББ. Особливо важлива програма відшкодування відсотків з енергоефективних кредитів.

Комунальний та інвестиційний відділи займатись цим не будуть. До слова, в жодному ОСББ Павлограда не відремонтовано дах за кошти міського бюджету.
На рівні міста досі не вирішено питання про те, хто повинен надавати ініціативним групам інформацію про власників будинку.

Цього року, спільно з Громадянською мережею ОПОРА, плануємо провести чотири загальноміські семінари з енергоефективності, а також Дні сталої енергії. Для цього підключимо свої, міські ресурси, щоб мешканці Павлограду могли усвідомити суттєву потребу в енергозбереженні та в результаті долучились до заходів з підвищення рівня енергоефективності у місті.

Розмовляла регіональний прес-секретар житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Анастасія Ромазова