Віктор Галух на освітянській ниві трудиться далеко не перший рік і пережив не одну реформу. Він вважає, що найкращим нововведенням із часів незалежності країни було ЗНО.

«ЗНО – це краще, що було зроблено в освіті за 25 років незалежності. Це була справжня реформа, хоча ніхто чомусь реформою це не називає», – розповів в інтерв’ю tv-news.dp.ua Віктор Галух, директор ЗОШ №1 Павлограда.

- Із 1 вересня молодші школярі житимуть за новими правилами.  Як на вашу думку чи є позитивними ці зміни і навіщо вони потрібні?

- Я це розцінюю як один із варіантів, який випробовується на школі . Це робиться більше для психологічного комфорту навчального процесу. Зараз всі хочуть прийти до такої школи, де учень буде навчатись, а не здобувати знання . Нинішня система суспільного життя і ті комунікаційні засоби, якими діти користуються , вони дають можливість дитині отримати матеріал, який формує їхній світогляд, без допомоги вчителя. Я думаю, що зараз актуальним є те, як вчитель зуміє зорієнтувати дитину на ті знання, які в подальшому житті знадобляться для її загального розвитку , які стануть базовими знаннями для того, щоб дитина потім у дорослішому віці могла цю базу розширювати і поглиблювати .

- Чи бачите ви якість проблеми, що можуть виникнути на шляху впровадження цих елементів новизни?

- Вони дають вчителю трохи більше свободи, але разом із тим покладають на нього декотру невизначеність , яку батьки трактуватимуть по своєму . А це вже складна ситуація . Кожен батько розтлумачить зміни так, як йому захочеться і кожен батько буде висовувати свої вимоги до вчителя. Там неоднозначно прописана позиція учня, вчителя, батьків – там кожен має під когось підлаштовуватись . Це буде складно , доки школа не напрацює якісь стандарти в результаті сумісних обговорень. Тут на допомогу має прийти такий документ – як Статут школи , але скажімо чесно і відверто, що батьки трохи визнають Закон про освіту, трохи визнають накази міністерства ,а Статут вони вважають, що це якийсь договірний документ – хочу виконую, а хочу – ні. Тут має змінитись психологія батьків. Якщо в школі буде напрацьований стандарт – статут – і він буде обов’язковий для вчителів, батьків, учнів, то тоді життя у школі буде зрозумілішим і навчання якісним.

- Яке вплине на навчальний процес письмо олівцем і заборона виправляти помилки червоною пастою чи ставити оцінки?

- Можливо у психологічному плані краще, бо для дитини не буде стресом , коли вона допустить помилку. Але у практичному плані , то, на мою думку, олівець для дитини – то складніше, аніж кулькова ручка. Зараз навіть ручка капілярна, яка взагалі дуже легка для написання. Добре, що вказано про те, що вчитель сам визначає остаточно коли взяти олівець, а коли ручку. А з приводу того яким кольором виправляти помилки чи замість оцінок ставити рівень засвоєння матеріалу – відмінний , задовільний, добрий чи літера П ( потребує додаткової підготовки) , думаю, що від цього мало що поміняється. Я пам’ятаю запровадження 12-бальної системи – був шок для батьків і непорозуміння для педагогів, а діти 12-бальну систему засвоїли за два тижні . Вони швидше адаптуються до будь-яких змін. З приводу того, що вчитель сам визначає кількість годин на викладення того чи іншого матеріалу, то це було і раніше, особливо під час карантину. Просто узаконено те, що існує уже останні років три.

- Що у реформуванні освіти , на вашу думку, були б значним проривом, мало б відчутний результат?

- На мою думку позитивним було б, якби міністерство освіти запровадило електронний підручник, який видавався б на 12 років і в який можна вносити будь-які зміни. Щоб батьки не чекали, коли надрукують нові підручники. Це був би якийсь етап реформи. Позитивним було б також визначення чітких стандартів для 9-річної освіти, щоб вони не були елементом двояким – хочу сприймаю, хочу – ні. Зараз середня освіта обов’язкова для школи, але не обов’язкова для учнів –я хочу засвоюю матеріал, а хочу ні. Відповідальна за це лише щкола – батьки та учні за це не відповідають. Наскільки якісно іде навчальний процес знову ж таки відповідальна лише школа.

На мою думку реформа початкової школи має розпочатись із того, що в залежності від якості засвоєння знань у початковій школі, як це робиться у європейських країнах, далі іде розподіл за рівнями навчання – А чи Б. Це була б реформа.

Мабуть справжня реформа школи розпочнеться тоді, коли роботодавці замовлятимуть собі спеціалістів на 5 років. Коли вищі навчальні заклади знатимуть який спеціаліст потрібен ринку праці, а школа буде знати стандарти, які задовольняють виші .

             Бесіду вела Тетяна Верба

Читайте також: В молодших класах діти тепер навчатимуться за оновленими правилами

 

 

Юридические услуги