Більше півсотні велетнів - вітряків і чудернацька скляна споруда із куполом серед безлюдного поля.

Все це нагадує якийсь фантастичний фільм про марсіан чи інших неземних істот.

Не менш фантастичною виглядає споруда і з середини – на горішньому поверсі під скляним куполом посередині кімнати за моніторами колом сидять люди у спецодягу. Не чути ніякої метушні, ніяких шумів – тут тихо, спокійно. Хіба що невеликий шум від розпилювача вологи і тиха спокійна музика у їдальні.

Такою побачили журналісти найсучаснішу та найпотужнішу вітроелектростанцію в Україні – Ботієвську ВЕС. Вона розташована неподалеку села Приморський Посад , Запорізької області.

Перші вітротурбіни цієї сучасної вітряної електростанції ДТЕК запустив У 2012 році. Її потужність 200 МВт.
Перш ніж почати екскурсію, журналістам розповідають про техніку безпеки, роздають відповідні пам’ятки та видають каски.

«Торкатись руками до будь-яких пристроїв, споруд, наближатись до них на близьку відстань чи, тим паче , викарабкуватись кудись, аби сфотографуватись, строго заборонено», – говорить Андрій Журов, керівник департаменту за операційною діяльністю компанії ДТЕК «Вінд Пауер».

Він сьогодні є нашим гідом.
Після таких застережень, перебування тут видається журналістам вкрай небезпечним. Разом із тим, як розповів Андрій Журов, за 4 роки роботи станції жодного випадку травматизму тут не було.

Ми піднімаємось на панорамному скляному ліфті на третій поверх (станція має 4 поверхи). І після загальної вступної розповіді про роботу вітроелектростанції, піднімаємось на горішній поверх – тут працюють люди, котрі цілодобово моніторять роботу станції, слідкують за справністю всіх систем та механізмів. То центр управління станцією.

Далі виходимо на вулицю, аби на власні очі побачити як енергія вітру перетворюється на електричну і вливається в загальну енергосистему України .

Ботієвська ВЕС управляється  компанією «Вінд Пауер», яка є дочірнім підрозділом приватного енергетичного холдингу ДТЕК, що входить до складу фінансово-промислової групи «Систем кепітал менеджмент».

На момент введення в експлуатацію Ботієвська ВЕС входила до п'ятірки найбільших вітроелектростанцій Центральної та Східної Європи.

Трансформаторні підстанції – саме тут збирається електрична енергія. Тут напруга трансформується із 35 кВ до 150 кВ, після чого передається далі на центральний розподільчий пункт і надходить в об’єднану енергосистему України.


Високовольтне обладнання, у тому числі чотири модульні підстанції 10 і 35 кВ було поставлено українським підрозділом міжнародної компанії ABB Group.

Після екскурсії біля трансформаторних підстанцій ми сідаємо в автобус і рухаємось до самісіньких велетнів - вітряків, котрі нагадуть голландський краєвид або ж образ Дон Кіхота , котрий вбачав у вітряках грізних велетнів. Нам теж вони видаються грізними і загадковими. Зблизька відчувається вага і потужність кожної лопаті вітряків, їх розмах та висота вежі. Поруч із ними відчуваєш себе безпомічною та дрібною піщинкою.

«Виробником вітряних турбін для Ботієвської ВЕС є німецька компанія «Vestas». Довжина найбільшої лопаті – 55 метрів при вазі 12 тонн, висота вежі – 94 метри. Площа поверхні, яку описують лопаті турбіни, становить майже 1 гектар. Сумарна вага агрегату без фундаменту становить 400 тонн. Лопать здійснює до 13 оборотів щохвилини», – розповідає Андрій Журов.

Щоправда, бувають періоди, коли вітряки зупиняються (при повному штилі чи силі вітру більше 25м /сек). На жаль, акумулювати вітрову електроенергію іще не навчились.

Як і за допомогою чого можна було установити тут такі потужні споруди?

«Вітротурбіни транспортувалися морем з німецького порту Браке в порт Маріуполя, звідти автотранспортом перевозилися до місця установки . На монтаж та установку одного вітряка витрачалися близько трьох днів. Фундамент кожного вітрогенератора укріплений залізобетонними палями діаметром 1.2 м, які забиті на глибину до 28 метрів. Вежа всередині порожня, в ній знаходяться сходи і ліфт», – продовжує розповідь наш гід.

Із управлінням станцією справляється 23 чоловіки – то весь персонал підприємства. (Для отримання такої ж кількості електроенергії на українських ТЕС знадобилося б, у середньому, в 12 разів більше персоналу — 225 осіб).

До роботи залучають і місцеве населення – для догляду за газонами, квітами, деревами, прибирання приміщення.
Ніякого негативного впливу на персонал станції не доведено.

«Дослідження показали, що рівень шуму, інфразвуку, електромагнітного випромінювання біля основи вітротурбін, на відстані 10 метрів і 500 метрів, на робочих місцях персоналу станції знаходиться в межах допустимих значень», – розповідає Андрій Журов.

Ботієвська ВЕС має істотний екологічний ефект. Щороку робота станції дозволяє знизити шкідливі викиди в атмосферу приблизно на 730 тисяч тонн СО2. Це обсяг викидів 365 тисяч машин щороку.

Ботієвська ВЕС — перша вітроелектростанція парку «ДТЕК Приазовський» у Запорізькій області. Вона входить до топ-5 найбільших ВЕС Східної Європи. У найближчих планах – будівництво Приморської ВЕС (200 МВт) і реалізація проекту розширення Ботієвського енерговузла (300 МВт).

До речі

Ботієвська ВЕС відкрита для відвідувачів. Екскурсії тут проводяться досить часто. В основому роботою станції цікавляться школярі та студенти. Екскурсії безкоштовні.

 

Юридические услуги