Таким було бажання покійного отця Валентина 

37-річний священнослужитель народився на Дніпропетровщині, в м. Марганець. Він має сім’ю – дружину та четверо доньок.

«Батьки у мене прості люди – мати педагог, батько працював у Дунайському пароплавстві. Мій дядько, по батьковій лінії, був священником і по материнській лінії теж. Тому ми із дитинства чули молитви. Звідси і задатки молитовності та духовності. Коли у нас в місті відкрився храм, то я прислужував при храмі і потім за благословінням митрополита Іренея вступив до семінарії і коли закінчив, то владика І мене благословив у Павлоград», – розповів отець Павло під час прес-конференції.

Із 2002 року і до цього часу Павло Бурлай є настоятелем храму Князя Володимира, що на селищі Хімзавод. Поки що він суміщатиме і богослужіння у храмі , і у Соборі Спасо- Нерукотворного образа, і благочинство церковним округом. Каже, що намагатиметься завершити всі починання отця Валентина.

«Я розумію, що не зможу бути таким, як отець Валентин. Не буває двох однакових людей, але я буду старатись іти вслід за ним і не збавляти ні в якому разі ті напрацювання і єдність духовну, яка є в Павлоградському благочинні», – пообіцяв благочинний церковного округа.

Про призначення протоієрея Павла Бурлая благочинним Павлоградського церковного округа говорив іще при житті отець Валентин.

«Це його воля була ще при житті. Можливо він щось відчував, але він не один раз говорив близьким людям про те, кого б він хотів бачити, якщо раптом його не стане. І сьогодні 100% його воля виконана. Він говорив, що якщо раптом мене стане, то я би хотів, щоб отець Павло був настоятелем Собору і благочинним. Отець Дмитрій – настоятелем храму Похвали Божої матері , отець Євген – настоятелем Успенського храму», – розповідає прес-служба Кафедрального Собору Спасо-нерукотворного образа Олена Єфименко.

Митрополит Дніпропетровський і Павлоградський  Іреней виконав волю покійного отця Валентина.

Юридические услуги