Круглий стіл з приводу перейменування Дніпропетровської області на Січеславську пройшов у столиці України.

Віктор Брехуненко, Доктор історичних наук вважає, що перейменування області абсолютно вмотивоване, оскільки козаки почали освоювати територію сучасної Дніпропетровщини з кінця ХV – початку ХVI століть. З 8 запорозьких січей 5 були засновані саме на території сучасної області.

«У 2014 році місто Дніпро і область стали форпостом українства на сході і забили осиновий кілок у похід так званої "російської весни". Перейменування Дніпропетровської області на Січеславську створить на моральному рівні, на рівні історичної пам'яті непрохідний бар'єр для всіляких антинаукових концепцій «Новоросії» та інших», – заявив науковець.

Начальник відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин Українського інституту національної пам'яті Богдан Короленко наголосив, що перейменування має відбутися в рамках закону про заборону пропаганди комуністичної символіки.

«Питання символіки і топоніміки відіграли свій негативний вплив на ті події, які ми маємо з 2014 року на Сході України. Зокрема, російська пропаганда апелювала до так званого «спільного минулого» і, наприклад, важко заявляти про якусь українську окремішність, коли вулиці, населені пункти мають такі ж назви, як в РФ», – сказав він.

«Григорій Петровський упродовж тривалого часу – з 1919-го до 1938 року, з невеликими проміжками, – був так званим «всеукраїнським старостою». Тому зрозуміло, що він радянською владою вшановувався і на його честь в УСРР було найменовано, станом на 2015 рік, 69 населених пунктів. Це - друге місце серед «персональних» назв – після Леніна, на честь якого в Україні було названо 108 населених пунктів», – зазначив історик.

Для перейменування Дніпропетровської області потрібно буде вносити зміни до Конституції.