У давнину слав’яни вірили в те, що 11 травня наділений по-справжньому магічною силою. 

Люди намагалися в цей день збирати березовий сік, який вважався саме зараз цілющим. Таким соком поїли хворих людей, аби швидше одужали.

Також 11 травня готували зілля з листя подорожника, мати-й-мачухи, кропиви. Займалися цим найчастіше знахарі, які потім використовували трави для лікування хворих.

Наші предки вважали, що в перший день другої травневої декади теплий вітер приносить здоров'я. Тому, його збирали в ладанки. Згодом їх носили на шиї так само, як і хрест.

11 травня також був відомий як день, в який намагалися лікувати хворих лихоманками. Для цього використовували кропиву, мати-й-мачуху, березовий сік. Проте хворих попередньо купали в дощовій воді або ж намагалися натирати березневим снігом, спеціально підготовленим для цього. Робилося це тільки в ясну і сонячну погоду, що віщувало повне одужання і довголіття. У негоду ніяких обрядів не проводили – лікування вважалося неефективним.