Що треба знати про інформативно-психологічну війну (ІПВ)

Історія людства – це історія використання ІПВ. Зародилась вона з біблейських часів і особливе значення здобула під час російської агресії.

Вона включає:

  •  дезінформацію;
  •  Критику всього, що є в країні;
  •  Залучення в злочинні заходи видатних діячів;
  •  Підрив престижу керівництва і держави в цілому;
  •  Розламування сварки серед громадян;
  •  Підбурювання молодих проти старих ;
  •  Знищення традицій і підрив віри в своїх богів;
  •  Сковування волі піснями та музикою;
  •  Використання жінок легкої поведінки в військових частинах;
  •  Обіцянки, подарунки та підкуп на які не шкодують гроші;
  •  Руйнування інформаційних ресурсів(зокрема з використанням електро-магнітного впливу);
  •  Зараження комп»ютерними вірусами обчислювальних мереж.

Мета ІПВ : 

  • внесення у свідомість ворожих ідей по поглядів.
  •  дезінформація має послаблення перемагань і устоїв;
  • залякування народу образом ворога,його могутністю;
  • забезпечення ринку збуту для своєї економіки;
  • здійснення вибухів, підпалів, масових отруєнь, захоплення заручників.

ІПВ РФ в Україні є найбільш вираженою, масштабною та найнебезпечнішою, оскільки тут експлуатуються спільні соціокультурні складові, які підтримуються тим, що російську мову (головну зброю РФ) розуміють більше 90% населення України. І це відкриває необмежені можливості впливу, що надає змогу РФ :

  •  втручатися у внутрішні справи України; особливо посилаючись на захист прав своїх громадян;
  •  спотворювати історичні події, формувати стереотипи меншовартості та вторинності українців, руйнувати почуття єдиної нації та народу;
  •  утискати національну культуру, традиції,як основні джерела само ідентифікації нації;
  •  завдавати школи іміджу України на міжнародній арені з метою послаблення геополітичного значення нашої Держави.

Американські вчені наводять дані про те, що 75% «життєвих історій»і «посилань на джерела», що використовувалися проти України були майже повністю вигаданими.
Виливу ІПВ зазнає все населення України: як ті хто воюють, їх сім»ї, так і ті, хто їм допомогає.

Негативного впливу психотравмуючих чинників внаслідок воєнного конфлікту зазнає =90% населення. Стратегії сприяння інформаційно-психологічної безпеки на державному рівні в повній мірі не існує. На особистому рівні актуальності набуває «інтелектуальна гігієна». Найбільш надійнішим методом захисту є толерантність і вміння думати.

Щоб не стати жертвою ІПВ потрібно сприймати іншу точку зору, як позицію, на яку інша людина має право. Як правило найбільш радикальні люди є найбільш вразливими для прийомів ІПВ. А спроможність контролювати агресію, толерантність, спроможність проаналізувати факти, критичне ставлення до інформації, цілісне розуміння власної системи цінностей моралі – все це робить людину захищеною від виливу від ІПВ.

Вчені розробили чіткі рекомендації ІПВ – безпеки:

  •  вихід за межі досяжності іноземного впливу;
  • відключення певних каналів ЗМІ, вихід з інтернету;
  • відмова від читання деяких газет, статей, рубрик;
  • вихід з масових видавницьких заходів: кінотеатру, мітингів, зборів.;
  • прагнення не загострювати міжособисті відносини, ухилення від неприємних зустрічей та бесід;
  • емоційне відчуження ( сприйняття негативної інформації без емоцій);
  • відстрочення своїх реакцій, поспішні висновків і оцінок дій і вчинків, що спричиняються і інформативним впливом.

Отже, в арсеналі сучасної людини є способи протидії ІПВ: це критичне осмислювання інформації формування навичок позитивного мислення інтелектуальна і фізична активність, перенесення акценту уваги на близьких, навички спілкування з природою та самим собою без додаткових засобів інформаційного впливу.

                     Міський психіатр Наталія Гамій за матеріалами проф.Маркової М.В.