У школах «булять» не лише учні, а й батьки 

Булінг – це цькування, постійне і тривале. Останнім часом таке цькування набуває все жорстокіших форм. Наскільки проблема актуальна для Павлограда? Наскільки поширена у шкільному середовищі нашого міста і що з цим робити?

За повідомленням керівника Клініки дружньої до молоді Ольги Лупової про випадки булінгу у школах міста їй відомо. Із такими проблемами до неї звертались і батьки, і самі діти. В основному, це були психологічні цькування однолітків. Принаймні, про фізичні травми їй нічого не відомо.

«Говорити про масовість цього явища у школах міста я не можу. Проте випадки все ж бувають. Зараз частіше приходять зі скаргами на те, що немає у класі друзів, що почуваються одиноко, не хочуть через це ходити до школи. Із такими проблемами найчастіше звертаються учні 9-10 років. Такі діти нерідко потім стають учасниками інших груп на вулиці. Було таке, що дитина увійшла в групу любителів ходити по дахах недобудованих будинків. І там хлопчику запропонували стрибнути із мосту, якщо він любить свою маму. Ті хлопці були старші, а він менший. І добре, що він прийшов до мене і розповів усе. А так, невідомо чим би усе закінчилось.
Звертались також і старшокласники. Бувало що дитину переводили в іншу школу через жорстоке ставлення до неї однолітків. Був випадок цькування студентки одного із навчальних закладів міста. Її принижували не лише у стінах навчального закладу, а й на вулиці — обкидали якоюсь смердючою сумішшю», – розповідає Ольга Лупова.

За її словами нерідко сам педагог чи батьки винні у тому, що дітей у школі починають принижувати.

«Відношення до дитини однолітків часто формується через відношення до неї учителя. Якщо педагог говорить, що ти такий неук, дурень, ти нічого не можеш, посадила на останню парту, то відповідно і діти саме так до нього відносяться. І буває доводять дитину до того, що навіть до психіатра доводиться звертатись.
Був випадок, коли сім’ї відключили воду за несплату. Мама тримала у квартирі чимало собак. Вона прийшла до мене із двома дітьми 12-ти і 13-ти років і поскаржилась на те, що у школі над ними знущаються однокласники, ображають, обзивають. Але ж справа в тому, що від дітей дійсно був нестерпний запах», – говорить Ольга Лупова.

Вона також додала, що у подібних випадках звертається в усі відповідні служби, що займаються проблемами неповнолітніх, проводить бесіди із батьками, в окремих випадках звертається у поліцію.

За словами керівника відділу освіти міста Ірини Дем’яненко явище булінгу у школах міста присутнє, але мова йде лише про поодинокі випадки.
При виявленні таких ситуацій, у справу втручаються шкільні психологи та педагоги. Випадків фізичного насилля не зареєстровано. Проте на сьогодні булінг більш розповсюджений серед батьків, аніж серед учнів.

«У школах спостерігаються поодинокі випадки цькування дітей. Вони були і раніше, проте ми не надавали цьому такого значення. Зараз з’ явилось модне слово – булінг і зараз на це більше звертають увагу. Із кожним конкретним випадком працює шкільний психолог. Проте, на даний час булінг частіше трапляється не між дітьми, а між батьками. Одні заможніші, інші – малозабезпечені і до них уже по- іншому ставляться», – розповіла Ірина Дем’яненко.

Для профілактики дитячої агресії , в школах проводяться відповідні виховні години, а тема кібербулінгу (віртуальне цькування, залякування) введена у шкільну програму з інформатики. А наступного року МОН навіть планує презентувати онлайн-курс для вчителів з протидії булінгу. Мета курсу – допомогти вчителям ефективно протидіяти цькуванню у школах.

Самі ж педагоги вважають, що одних профілактичних бесід замало – потрібна чітка юридична відповідальність. Є правопорушення – має бути покарання.

Над покаранням для тих, хто цькує і хто не протидіє цьому задумались і народні обранці. 2 жовтня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект №8584, який визначає поняття «булінг» і вводить за нього адміністративну відповідальність.
Законопроект передбачає штраф за булінг та за приховування працівниками навчальних закладів випадків знущань у розмірі від 20 до 200 неоподаткованих мінімумів.
При цьому кошти за насильство стягуватимуть не тільки з кривдників або батьків дітей, які ображають інших. Заплатити доведеться й вчителям, які приховуватимуть такі факти.

І наостанку декілька порад батькам від міського дитячого психіатра Марії Марунчак.
Що робити у випадку, якщо ваша дитина стала жертвою боулінгу:

  • Пояснити дитині, що таке булінг. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.
  • Стратегія захисту. Не бігти одразу до школи. Спершу дізнатися, у дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.
    Або ж, коли застосовується фізична сила — в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до школи.
  • Порадити більше часу проводити зі страшими. За можливістю, не відходити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.
  • Не вкладати свої ідеї в голову дитини. Коли щось радите — запитуйте, чи зможе дитина так учинити. Якщо відповідь буде — мені незручно, соромно, я так не зможу — шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати — «чому ти не можеш дати відпір?!!»
  • Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою, завдання батьків – допомогти. З юридичної точки зору ви не можете прийти і поговорити безпосередньо з дитиною, яка ображає вашу дитину. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

    Підтримувати дивакувату рису в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміхаються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особливості зовнішності – зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість – знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими.

Якщо булінг триває кілька місяців, – без дитячого психолога не обійтись.