150 років тому у Львові виникло товариство «Просвіта», яке очолив громадсько-політичний діяч Анатолій Вахнянин

 Товариство сприяло культурному, освітньому та духовному розвитку українського народу – засновувало школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги.
Однак, після приходу більшовицької влади в Галичину, просвітяни зазнали репресій — більшовики заарештовували багатьох членів «Просвіти», закрили навчальні та культурні осередки, спалювали читальні.

Свою діяльність «Просвіта» відновила 13 червня 1988 року як Товариство української мови ім. Т. Шевченка, яке згодом перейменували на Товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Сьогодні «Просвіта» займається утвердженням української національної ідеї, державної української мови, розвитком національної культури, відродженням історичної пам’яті, формуванням національної свідомості, піднесенням духовності українського народу. Осередки Товариства знаходяться у кожному обласному центрі України.

У Павлограді товариство «Просвіта» було створено у 1989 році. Тоді ще організація мала назву «Товариство української мови ім. Т. Шевченка». Потім було перейменовано у товариство «Просвіта».

15 січня 1989 року в Павлоградському історико-краєзнавчому музеї відбулись установчі збори «Товариства української мови ім. Т. Шевченка», на котрих головою організації був обраний Микола Пономаренко. Він керував «Просвітою» до 2005 року.

З 2005 і дотепер Павлоградську міську організацію «Товариство «Просвіта» очолює Микола Заремба.

«Ми займались тим, що розповідали українцям про те, що вони українці», — згадує  керівник "Просвіти".

Захід, присвячений 150-річчю Всеукраїнської «Просвіти» пройшов у центральній міській бібліотеці. На ньому зібралось декілька десятків  просвітян, претенденти на вступ у ряди «Просвіти», актори театру «Елен», мешканці міста.

«Я знаю таких людей, які приходили на «Просвіту», щоб почути українську мову. Як важко зараз розмовляти рідною мовою, бо багато років кругом всі розмовляли лише російською. У 70-х- 80-х роках в місті позакривали українські школи, україномовна школа залишилась лише одна. Не було жодного українського дитсадка», — згадує просвітянка Віра Борисова.

І хоча на сьогодні ситуація зі школами та дитсадками змінилась у сторону українізації, все ж Павлоград більшою мірою залишається російськомовним містом, зауважили присутні на заході.

«Мої діти розмовляють українською, але коли вони десь на роботі чи діловій зустрічі, то — російською. Я запитую чому так, а син відповідає, що мовляв буде погано виглядати, коли розмовлятиме українською. Ну це ж не нормальна ситуація», — нарікає просвітянка Валентина.

Актори театру «Елен» читали вірші Шевченка, Ліни Костенко.

Завершився захід спільним виконанням Гімну України.