Минулого літа в Дніпропетровській області спостерігалась масова загибель бджіл

 Бджолярі кількох районів області заявили, що втратили ледве не всі бджолосім’ї. Масштаби загибелі дуже великі — Межівський, Павлоградський, Петропавлівський, Дніпровський райони. Пасічники звинувачують довколишні агропідприємства, які, за їхніми словами, обробляють поля високотоксичними препаратами та кажуть, що можуть втратити міжнародні ринки збуту. Настільки масова загибель бджіл в Україні трапилася вперше, тому власники бджіл заговорили про екологічну катастрофу. Вони побоюються, аби така ж ситуація не повторилась у цьому році.

Найближчими днями розпочнуться весняно-польові роботи. Для обробки полів фермери застосовуватимуть ряд хімічних препаратів, пестицидів, отрутохімікатів. Приблизно в цей же період активізується робота пасічників. Як повинні взаємодіяти між собою аграрії та пасічники, аби уникнути неприємних ситуацій? Які закони регламентують таку взаємодію? Як захисти бджіл від масової загибелі? Як відшкодувати збитки, якщо таке сталось?
Відповідь на ці та інші запитання дає начальник Павлоградського міськрайонного управління Держпродспоживслужби Олександр Назарець.

 

- Існує ряд нормативно-правових документів, які регламентують взаємодію власників пасік та керівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, агрономів. Аби справедливо розв’язати будь-які спірні питання, котрі виникають між ними при проведенні діяльності, варто обом сторонам дотримуватись законодавства у відповідних сферах діяльності.
Зокрема, згідно зі статтею 15 Закону України «Про бджільництво», фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою. Підкреслюю, за їх згодою, бо декотрі пасічники самовільно розміщують вулики на земельних ділянках, нікого не поінформувавши про це. Потім виникають конфліктні ситуації. Наприклад, фермери обробляють свої поля отрутохімікатами на цілком законних підставах. Вони не знають, що неподалеку пасічники розмістили свої вулики. І коли виникає ситуація, що гинуть бджоли, то пасічники звинувачують у цьому власників полів. А насправді, згідно з законодавством у цій сфері, пасічники мали б поставити до відома фермера про свої наміри та узгодити це питання.


Розміщення та облаштування пасік визначено інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, яка затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини. Згідно з інструкцією, пасіку розміщують на сухих, захищених від вітру місцях на відстані не ближче 500 метрів від постійних доріг, залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач. Відстань до тваринницьких і птахівничих будівель має бути не менше 1 км та 5 км від підприємств кондитерської, хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують деревами, кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення пасіки необхідно узгоджувати з відділами ветеринарної медицини та місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку, враховують, що на одну бджолину сім’ю потрібно 30-35 м2 , залежно від способу розміщення бджіл. У кожної пасіки повинен бути ветеринарно-санітарний паспорт.

- Що дає такий документ власникам пасік? Навіщо він потрібен?

- Власники бджіл повинні працювати в правовому полі, для цього вони мають здійснити певний порядок дій. Лише тоді, у випадку якихось конфліктних ситуацій, вони зможуть захистити свої права.

По-перше, паспортизація. Для цього власник пасіки має звернутись у відповідний ветеринарний орган, який обслуговує дану територію. Спеціалісти виїздять на пасіку, обстежують її, проводять клінічний огляд та відбір проб для лабораторного дослідження. Ця процедура є платною. Вартість видачі паспорта ― 50 грн 88 коп., клінічний огляд пасіки ― 29 грн 73 коп. на одну бджолину сім’ю. Клінічному огляду підлягають 100% бджолосімей, які є на пасіці. Лабораторної діагностики потребують не менше 10% від загальної кількості бджолосімей, які є на даній пасіці. Дослідження проводиться на ряд захворювань бджіл. Вартість одного дослідження – 34 грн 44 коп. При виявленні хвороби, можна провести заходи з оздоровлення пасіки.

Наступний етап після паспортизації ― державна реєстрація потужності. Ця процедура здійснюється відповідно до Закону № 771/97. Її мають пройти всі власники пасік: юридичні чи фізичні особи підприємці, або просто фізичні особи, які утримують бджіл. Ця процедура є безкоштовною. Після того, як власник звернеться до територіального органу Держпродспоживслужби та заповнить відповідну форму-заяву, то упродовж 10 днів він отримає свій реєстраційний номер. За відсутність державної реєстрації потужності передбачена відповідальність. Якщо це стосується юридичних осіб, то штраф складає близько 20 мінімальних зарплат. Для фізичних осіб-підприємців ― 11 мінімальних зарплат.

- Що робити власнику бджіл, якщо виникла ситуація, що призвела до масової загибелі медоносних комах? Як відшкодувати збитки?

- Основною причиною, що призвела до масової загибелі бджіл, найчастіше є отруєння засобами захисту рослин, які застосовуються фермерським господарством при обробці полів.
В Законі «Про бджільництво» зазначається, що юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватись чинних нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
Фермери зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки полів, через органи місцевого самоврядування, ЗМІ попередити про це пасічників, які знаходяться на території об’єднаних територіальних громад та сільських рад на відстані до 10 км від оброблюваних площ. При цьому, повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь токсичності препарату та строк його дії. Приховування або надання неправдивої інформації про можливу загрозу бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Проте, притягнути до відповідальності винних осіб ми зможемо тільки тоді, коли власники пасік зі своєї сторони забезпечить виконання всіх вимог чинного законодавства для свого функціонування.

Якщо неприємна ситуація все-таки виникла, то власники пасік мають діяти наступним чином:
• повідомити про факт загибелі бджіл до ветеринарного органу, який обслуговує дану територію. Це потрібно робити оперативно, бо декотрі хімічні речовини дуже нестійкі, вони розпадаються і потім неможливо встановити чим отруїлись бджоли.
• Відповідно до цього звернення, створюється комісія, до складу якої входить власник пасіки, представник ветеринарного органу або Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування або депутат відповідної громади.
Відбираються проби для лабораторних досліджень на предмет виявлення хімічних речовин, що призвели до отруєння. Далі всі зібрані матеріали направляються в Дніпропетровську регіональну лабораторію, потім на підставі отриманих результатів аналізів, можна звертатись в судові органи та притягнути винних осіб до відповідальності.

- Як здійснюється переміщення пасік на місця медозбору, чи потрібні для цього відповідні дозволи?

- Кочівля пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок. Дозвіл, ветеринарне свідоцтво чи довідку на перевезення бджолиних сімей на медозбір видає державна ветеринарна служба відповідного району, а під час перевезення за межі району ― головне управління Держпродспоживслужби Дніпропетровської області.
Власникам бджолиних сімей видається довідка, яка підтверджує благополуччя самої пасіки щодо заразних хвороб бджіл. Свідоцтво видається не раніше, ніж за три дні до вивезення вуликів. Перед перевезенням на медозбір бджоли підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальній обробці з одночасним лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а вулики ― дезінфекції та дератизації. Ці роботи мають бути завершені за 5 днів до кочівлі. Результати дослідження та інформацію про обробку бджолосімей фахівці ветеринарної медицини заносять до ветеринарного паспорта.

Дотримання цих вимог суттєво полегшить можливість власників бджолосімей відстоювати свої права при виникненні конфліктних ситуацій при проведенні своєї діяльності. Павлоградське управління Держпродспоживслужби готове до співпраці з пасічниками за будь-якими питаннями. Ми прагнемо, аби бджолярство успішно розвивалось на нашій території.

Довідково:

Прямі збитки від мору медоносних комах можуть оцінюватись в мільйони: вартість однієї бджолосім’ї складає близько 2,5 тисяч гривень. Такі втрати неможливо відновити за рік або за два.
Масова загибель бджіл влітку 2018 року була зафіксована в низці регіонів України, найбільше ― в Харківській, Дніпропетровській та Кропивницькій області.