Пройшло два мітинги-пам’яті 

О 14.00 біля пам’ятного знака жертвам голодомору зібрались мешканці міста, представники політичних партій та громадських організацій (Національний корпус, Національні дружини), ветерани АТО, волонтери, депутати міської ради (Ігор Зінько, Сергій Тіщенко), музичний гурт «Ангажемент на вівторок», товариство «Просвіта». Цьогоріч цей неофіційний захід зібрав значно більше людей, аніж минулі роки.

Юні актори театральної студії «Елен» підготували композиції та вірші, присвячені трагічній сторінці історії України.

Настоятель павлоградського храму ім. Архистратига Михаїла православної церкви України отець Роман відслужив молебень за жертвами голодоморів в Україні, хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять, поклали квіти до пам’ятного знаку та запалили свічки.

За давньою українською традицією всі присутні відламали по шматочку хліба, аби пом’янути померлих внаслідок геноциду.


На заході був присутній також свідок трагічних голодних років в Україні Віктор Пироженко.

«Перший голодомор 1932-33 років я більше знаю зі слів матері. Вона розповідала, що якось напекла гарбуза та понесла сусідці, бо в неї двійко малих дітей було. Зайшла, а на печі у якомусь дранті діти ворушаться. Вони були ще живі, але вже ні на що не реагували. А мати пішла, щоб десь знайти хоч якусь травинку поїсти. А от голодомор 1946-47 років я вже добре пам’ятаю. Тоді я ходив у першу школу, пам’ятаю, що нам видавали по 50 чи 100 грамів хліба. А ще якось сиджу дома, вчу уроки, тут стукає у вікно якийсь хлопчик і просить щось поїсти. А що я йому міг дати, коли я сам голодний. Пам’ятаю ще навесні 1947 року, за Городищем балка була, от ми туди ходили та ховрахів виливали водою з нір, а потім варили їх та їли», - розповідає Віктор Пироженко.

А кількома годинами пізніше, о 16.00, на цьому ж місці пройшов офіційний захід на відзначення Дня пам’яті жертв голодомору за участю міської влади, духовенства, мешканців міста.

Довідково

Під час Голодомору 1932–33 років, організованого радянським режимом в Україні, загинуло приблизно 3,9 мільйонів осіб – такі результати останніх досліджень наводять представники Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Між тим, українська діаспора в країнах Заходу, а також частина європейських політиків і дипломатів від часу Голодомору і дотепер оперують цифрами, які свідчать про понад 7 мільйонів жертв.