Постраждали власники 17 пасік

Павлоградське міськрайонне управління Держпродспоживслужби нагадує аграріям та пасічникам про необхідність узгоджувати свої дії, аби уникнути неприємних ситуацій, котрі можуть призвести до масової загибелі бджіл. 

На жаль, такий випадок у Павлоградському районі був зафіксований минулого року.

«В 2019 році фахівцями Павлоградського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області була зафіксована масова загибель бджіл на території населених пунктів Вербківської ОТГ внаслідок обробки інсектицидом ріпака. До сільської ради звернулися зі скаргами 17 постраждалих власників пасік, приблизний відсоток загибелі бджіл склав 18-25 %. Проведеним епізоотичним розслідуванням були встановлені порушення діючого законодавства як з боку власників пасік, так і фермерського господарства, що проводило обробку сільгоспкультур», – розповів начальник Павлоградського міськрайонного управління Держпродспоживслужби Олександр Назарець.

Аби подібні випадки не повторились цьогоріч аграрії та пасічниик мають узгоджувати свої дії.

«Наближається весна, а значить, і весняно-польові роботи, обробка посівів отрутохімікатами, паралельно активізується і діяльність на пасіках. Неузгодженість дій аграріїв та пасічників може призвести до негативних наслідків, пов’язаних з випадками загибелі бджіл. Вказані суб’єкти господарювання повинні у повній мірі дотримуватись вимог ЗУ «Про ветеринарну медицину», ЗУ «Про бджільництво», ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл та інших нормативно- правових актів», – наголосив Олександр Назарець.

За ініціативи Павлоградського міськрайонного управління Головного управліня Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області в лютому 2020 року були проведені 3 засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Павлоградській та Юр’ївській райдержадміністраціях, Тернівській міській раді щодо попередження хвороб і отруєння бджіл, забезпечення профілактики сказу тварин.

Суб’єкти господарювання, які займаються утриманням та розведенням бджіл повинні:

  •  зареєструвати пасіку в органах місцевого самоврядування за місцем постійного розташування, при цьому вказати правдиві данні про наявну кількість бджолосімей, а у випадку кочівлі – в органах місцевого самоврядування, на територію якого прибули на кочівлю;
  •  відповідно до статті 13 ЗУ «Про бджільництво», Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку потрібно оформити ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка, незалежно від форми власності, повинна бути обстежена – проведені клінічний огляд та лабораторні дослідження бджолиного підмору на нозематоз, акарапідоз, варроатоз, браульоз, про що робиться відповідний запис в паспорті пасіки;
  •  відповідно до вимог ст. 25 ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» повинна бути проведена державна реєстрація потужності (пасіки). Дана процедура здійснюється на безоплатній основі. Оператору ринку необхідно лише подати заяву до управління Держпроспоживслужби згідно встановленої форми;
  •  відповідно ст.16 ЗУ «Про бджільництво» перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок. Дозвіл (ветеринарне свідоцтво або довідка), на перевезення бджолосімей на медозбір і запилення сільськогосподарських культур в межах району отримувати в районній державній лікарні ветеринарної медицини, а під час перевезення в інші райони – по погодженню з Павлоградським міськрайонним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та отриманням відповідних супровідних ветеринарних документів.

    В свою чергу фермерські господарства зобов’язані дотримуватись основних вимог при застосуванні пестицидів і агрохімікатів з метою недопущення випадків отруєння бджіл під час обробки сільськогосподарських культур.

«Аграрії, що застосовують засоби захисту рослин для обробки, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку робіт через засоби масової інформації та ОТГ попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Обробка сільськогосподарських культур повинна здійснюватися виключно препаратами, офіційно дозволеними в переліку пестицидів та агрохімікатів в Україні. У свою чергу, після отримання повідомлення про заплановані роботи бджолярам необхідно на період обробки вивезти свої пасіки в безпечне місце або ізолювати виліт бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів. Тобто, відповідальність за безпечність бджіл несуть як аграрії, так і власники пасік», – відзначив керівник Павлоградського міськрайонного управлінням Держпродспоживслужби.

Тому важливо при здійсненні господарської діяльності дотримуватись вимог діючого законодавства для запобігання матеріальних збитків як власників пасік від загибелі бджіл та утилізації недоброякісної і небезпечної продукції бджільництва, так і агрофірм від штрафних санкцій, судових витрат та матеріальних компенсацій; а також  виробництва якісної та безпечної продукції бджільництва, яка користується попитом і за межами країни.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).