Павлоградський міськрайонний відділ філії Державної установи «Центр пробації» був створений у Палограді у 2017 році. З якою метою його створили та які функції він виконує? Відповіді на ці запитання дає керівник відділу Світлана Коваль

- При реформуванні системи кримінальної юстиції було створено наш центр пробації в рамках реформування вже існуючої кримінально-виконавчої інспекції. Центр пробації було створено для розширення повноважень існуючих раніше кримінальних органів та приведення функцій цих органів до європейської практики. Насамперед, це було зроблено для покладання більш суттєвих функцій з виправлення та ресоціалізації правопорушників. 

- Скільки людей у вас зараз перебуває на обліку? 

- Наразі в Павлоградському міськрайонному відділі перебуває на обліку 396 осіб, яких було засуджено до різного виду кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та на яких було накладені адміністративні стягнення.

- У Центру пробації є 3 види, або етапи, діяльності: досудова, наглядова та пенітенціарна. Поясніть, що означає кожна з них?

- Саме в цьому і полягала суть реформування кримінально-виконавчої інспекції, оскільки до реформування була покладена лише наглядова функція та не в тому розрізі, в якому є зараз. А ось досудова та пенітенціарна функції були покладені у рамках реформи та розширюють повноваження, які в нас були. Досудова пробація  – це забезпечення суду формалізованою інформацією, що характеризує обвинуваченого, з метою прийняття судом рішення про міру його відповідальності. А пенітенціарна пробація – це підготовка осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання.

- Давайте поговоримо про кожен з них окремо. Досудова доповідь — це для всіх людей?  Як вона виглядає для обвинувачених?

- Дивіться, за законодавством це називається досудова пробація, у рамках якої ми готуємо досудову доповідь. Досудова доповідь  – це письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого. Тобто, якщо говорити, що це дає людині: людина може висловити свою думку про ситуацію, в якій вона опинилася, а ми, зі свого боку, можемо цю думку у формалізованому вигляді подати до суду. Досудова доповідь не може використовуватись як доказ вини або невинуватості особи. Це лише інформація для суду, чи може ця особа виправитися без позбавлення чи обмеження волі. Що стосується питання чи для всіх  – ні, не для всіх. Кримінально-процесуальне законодавство України визначає чіткі межі. Взагалі це стосується лише осіб, яким санкція статті дозволяє залишитися на волі і ресоціалізуватися уже в суспільстві.

- Як може впливати досудова доповідь на хід розгляду справи або рішення судді?

- Ніяк не може впливати, оскільки судова влада у нас за Конституцією  – це гілка влади, на яку ніхто не може впливати. Тобто, на судовий розгляд ми теж впливати не можемо. Однак, ми можемо для суду надавати свої висновки, які грунтуються на характеристиці особи обвинуваченого. Та в цьому висновку ми зазначаємо, чи може особа, на думку органу пробації, виправитися без позбавлення або обмеження волі. Це і є та ціль, яку переслідує досудова доповідь. Не впливати на суд, а подавати конкретну інформацію про особу та надавати висновок про можливість виправлення без позбавлення волі.

 - Що таке умовний термін? Чи це те ж саме, що і випробувальний термін?

- Так, це те ж саме, якщо казати простою мовою. Бо законодавство регламентує тільки такий вид покарання без обмеження або позбавлення волі  як звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке може призначатися строком до трьох років.

- До кого застосовується звільнення від відбування покарання з випробуванням?

- Можливе його застосування до осіб, які можуть бути засуджені до позбавлення волі на строк не більше п’яти років. А також для осіб, до яких може застосовуватися санкція у вигляді обмеження волі або покарання у вигляді виправних робіт чи службового обмеження для військовослужбовців.

- Тобто якщо суд дав людині умовне покарання, то ми переходимо до другого етапу роботи — наглядового? Що він передбачає?

- Наразі цей етап було розширено на законодавчій базі. В законі України «Про пробацію» була прописана наглядова пробація. Вона полягає у проведенні соціально-виховної роботи з засудженим, допомоги йому в разі необхідності у працевлаштуванні, відвідуванні його за місцем мешкання для встановлення його поведінки, скажімо, у побуті, та інших передбачених законодавством дій персоналу, які направлені на недопущення скоєння особою повторного правопорушення. Та його, скажімо так, доброї поведінки у соціумі, в якому він залишився.

- І скільки ж треба працівників, щоб за всіма спостерігати?

- Наразі можу сказати, що в нашому відділі зараз працює 15 працівників, та залучається 1 волонтер пробації. У кожного з них є свої задачі, свої суб’єкти пробації, з якими вони працюють. Окрім інспекторського складу, який проводить роботу з суб’єктами пробації, у штаті є психолог, який надає психологічні послуги суб’єктам пробації.

- Ну добре, спостерігати можна по різному. Одних відправляють під чесне слово далі не порушувати закон, а інших — на громадські роботи. Давайте для початку сформулюємо просте визначення: громадські роботи — це ….

   – Це, насамперед, суспільно корисні роботи, які виконуються особою безоплатно у вільний від основної роботи час. Вони виконуються на визначених для цього місцях, які визначаються органами місцевого самоврядування. Виконання цих робіт направлене на задоволення якихось потреб громади.

- А куди направляють людей на відпрацювання громадських робіт? І як це відбувається? 

- Якщо казати про місто Павлоград, то Павлоградською міською радою визначено декілька об’єктів, на яких можуть відбувати громадські роботи мешканці міста. Насамперед, це комунальні підприємства «Затишне місто» та «Спеціалізована агенція Ритуал», також це може бути «Павлоградська виправна колонія № 142».

 -Скільки годин на добу має працювати людина?

- До чотирьох годин на добу відбуваються громадські роботи.

- А людина дізнається, куди її відправляють, одразу в суді чи через якийсь час?

- Ні, людина дізнається, де вона буде відбувати покарання при постановці на облік та отриманні направлення для відбуття покарання. Суд не володіє інформацією, де людина буде відбувати даний вид покарання.

- А чи можуть правопорушника відправити у сусіднє місто чи селище з об’єднаної територіальної громади, наприклад?

- Ні, якщо ми ведемо розмову про об’єднані територіальні громади, то правопорушник звертається насамперед до центру об’єднаної територіальної громади, де він здає направлення. Після чого, будь то міська, селищна рада або комунальне підприємство міської або селищної ради, йому встановлюють місце відбуття покарання за його місцем мешкання.

 - Скільки людей в Павлограді відправляли на громадські роботи в І кварталі 2020 року?

- 29 чоловік в нас було поставлено на облік згідно з вироками суду, які були засуджені до покарання у вигляді громадських робіт. Але зауважу, що це не тільки засуджені, є ще правопорушники, а це ще 39 осіб.

- Громадські роботи — це не оплачується. Але ж є і окремий вид покарання у нас в законі: оплачувана робота, призначена державою. Розкажіть для кого таке призначає суд та де таких порушників відправляють працювати в Павлограді? 

- Так, дійсно, наразі при реформуванні законодавства та для забезпечення прав дитини в нас законодавець визначив такий вид адміністративного стягнення, як суспільно корисні роботи. Цей вид адміністративного стягнення в нас накладає суд на осіб за несплату аліментів на утримання дитини, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. В залежності від суми несплачених аліментів, години, на які призначаються суспільно корисні роботи, можуть варіюватися. Зараз в Павлограді такі особи, які притягнуті до адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, відбувають цей вид стягнення в комунальних підприємствах «Затишне місто» та «Спеціалізована агенція Ритуал».

- Ви кажете, що кількість годин може варіюватися. А в яких межах проходить це варіювання?

- Можуть призначити від 120 до 360 годин суспільно корисних робіт в залежності від накладання стягнення. Можуть бути 240 годин, а можуть бути 160.

 -І на скільки місяців може розтягуватись така робота?

- В залежності від того, скільки годин на день відбуває правопорушник. Він може відбувати до 8 годин на день. Якщо казати про стягнення, яке в нас накладається на 120 годин, то це десь приблизно 2-3 тижні.

- Як і коли ви співпрацюєте з тими, кого посадили до в’язниці? 

- Якщо казати про мешканців міста або нашого району, які відбувають покарання за межами нашої території, то при підготовці їх до звільнення нам направляються запити про можливість їх проживання за адресою, яку вони вказують в анкеті (вони заповнюють її в місцях позбавлення волі). Або запити про можливість їх працевлаштування, або соціального супроводу. При отриманні цих повідомлень-запитів, ми звертаємось або в центр зайнятості міста, або до соціальних служб міста та району, або до місцевої влади (якщо необхідна перевірка можливості місця проживання). Якщо потрібно відвідати цю адресу, ми її відвідуємо. Спілкуємося з родичами або особами, які живуть за вказаним місцем. При звільненні правопорушника, після того, як ми дали відповіді, правопорушник ознайомлюється з тим, що він може звернутися до центру зайнятості населення для працевлаштування. У випадку, якщо йому потрібні якісь соціальні послуги, йому надається адреса Управління праці та соціального захисту населення або центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді. Вони можуть надати йому соціальний супровід або іншу соціальну або консультативну допомогу. Так згідно міської програми «Соціальний захист окремих категорій населення на 2019-2021 роки» передбачена адресна допомога особам звільненим з місць позбавлення волі, яка надається лише 1 раз на момент звільнення без врахування доходів, на вирішення соціально-побутових проблем в сумі 1500 грн. Тобто, при звільненні вже людина знає, куди їй потрібно звернутися та які саме питання вона може вирішити у тому чи іншому закладі. 

- Які б ви назвали переваги пробації для порушника закону?

-  Насамперед для правопорушника  – це можливість змінитися без позбавлення волі. Тобто, без перебування у місцях позбавлення волі, без ізоляції від суспільства. Перебуваючи у власному житлі, з власною сім’єю, правопорушник знає, заради чого він повинен виправитись. Збереження сімейних стосунків, я так міркую, це теж дуже переважний спосіб наставити людину на шлях виправлення. Також це збереження роботи, це збереження житла. Бо якщо людина 5-7 років перебуває у місцях позбавлення волі, ніхто не знає, у якому вигляді буде його житло, коли вона звільниться, а про роботу і казати не потрібно. Також людина не позбавляється можливості налагодити інші соціальні зв’язки: створити сім’ю, якщо її в неї немає, завести інших друзів, які будуть сприяти її позитивній поведінці. Я думаю, що це досить значні переваги, які можуть наставити правопорушника на шлях виправлення.

- Про переваги для конкретного правопорушника ми вже поговорили. А тепер хотілося б дізнатись, яку вигоду отримує суспільство від існування пробації.

- Насамперед для суспільства, якщо казати про нашу громаду, це убезпечення громади від скоєння особою повторного правопорушення. З правопорушником проводиться соціально-виховна робота, направлена на виправлення цієї особи. Також досить важливе питання  – це справедливе здійснення правосуддя, тобто, баланс між карою та тяжкістю вчиненого правопорушення, та відшкодування завданої шкоди. Наприклад, якщо особа завдала шкоди якомусь публічному місцю нашого міста або району, то при призначенні громадських робіт ця особа виправляє, так би мовити, діяння своїх рук. І це досить важливо. Також є нетяжкі злочини, за які раніше особа могла потрапити за грати, але зараз вона лишається на волі, однак несе відповідальність. Тобто, є баланс, але принцип невідворотності покарання не втрачається.

- Нарешті, як виграє держава від функціонування центрів пробації?

- По-перше, це зниження злочинності у державі. По-друге, це позитивний економічний ефект. Бо утримання правопорушника в умовах ізоляції та утримання його як суб’єкта пробації на  обліку уповноваженого органу з питань пробації – це величезна економічна прірва. Тобто, в місцях позбавлення волі його треба годувати, забезпечувати йому комунальні послуги. Є статистика, що мінімальні потреби в місцях позбавлення волі в нашій державі  – це 70 тисяч гривень на рік на утримання однієї особи. При цьому, якщо суб’єкт пробації перебуває на обліку в органі пробації, то видатки на утримання значно скорочуються. А якщо особі призначається покарання, наприклад, у вигляді штрафу або виправних робіт, то ця особа навпаки сама поповнює бюджет нашої країни та нашого міста. Тому як наслідок цього економічного ефекту, можна сказати, що це зниження кількості ув’язнених, які перебувають в місцях позбавлення волі.

- Для кого підійде робота у вашому відділі?

- Якщо казати про спеціальність, то в нашому відділі працюють юристи, соціальні працівники, педагоги та психологи. А взагалі, особа, яка працює в нашій структурі, повинна бути справедливою та доброю, але жорсткою. Не жорстокою  – жорсткою. 

- А скільки платять за настанову українців на законних шлях?

- Наша зарплата дорівнює середньостатистичній зарплаті державних службовців, тому вона не вище, але й не нижче. Ми є особами, які отримують зарплату з державного бюджету.

- А чи є зараз вакансії у Павлоградському відділі? 

- Так. Зараз в нашому відділі є 3 вакансії. Бажаючі можуть звернутися до відділу за адресою: м.Павлоград, вул. Ганни Світличної, 53.