Павлоградська міська рада своїм рішенням від 11.06.2010 року створила комунальне підприємство «Павлограджитлосервіс», коротко  КП «ПЖС», про що зазначено в Єдиному державному реєстрі.

Керівник КП «Павлограджитлосервіс», так саме, як і керівники інших комунальних підприємств міста, призначається на посаду та звільняється міським головою.
Рішенням виконкому Павлоградської міської ради від 27.01.2011 року № 61, після проведення конкурсу щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Павлограді, зазначеному підприємству було надано право надавати послуги мешканцям більшої частини житлового фонду м. Павлограда. Другим переможцем стало приватне підприємство «К-П-1», якому було надано таке право на решту житлового фонду м. Павлограда.

Через два роки, а саме 25.06.2013 року, рішенням виконкому Павлоградської міської ради від 26.06.2013р. № 417 єдиним виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Павлограді визначено комунальне підприємство «Павлограджитлосервіс».

Цікаво те, що конкурс щодо надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Павлограді проводився на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 631, якою встановлений порядок проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг. А у пункті 1 цього документа зазначено, що цей порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, крім газо- та електропостачання, послуг з вивезення побутових відходів (далі - конкурс), у житлових будинках державної та комунальної власності.

Виходить, що проводити такий конкурс виконком Павлоградської міської ради міг виключно для житлових будинків КОМУНАЛЬНОЇ власності. Але в м. Павлограді в основному житлові будинки ПРИВАТНОЇ власності! Тому для житлових будинків ПРИВАТНОЇ власності ніяких конкурсів виконком Павлоградської міської ради проводити ніяк не міг, і ніяк не міг визначати для житлових будинків ПРИВАТНОЇ власності ніяких виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, так як це не передбачено законодавством України.

Після проведення конкурсу Павлоградська міська рада уклала договір від 02.08.2010р. №2 з комунальним підприємством «Павлограджитлосервіс» з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і, що характерно, в цьому договорі Павлоградська міська рада називає себе власником (???!) житлового фонду міста Павлограда, при тому, що більшість власників квартир мають свідоцтва про право власності на свої квартири.

По-суті, у такій спосіб міська влада монополізувала послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Павлограді для свого комунального підприємства «Павлограджитлосервіс»!
Далі ще цікавіше – надходження грошових коштів до комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» стало здійснюватися з двох джерел – від мешканців міста за нібито надані їм комунальним підприємством послуги з утримання житла та прибудинкової території та з міського бюджету у вигляді фінансової підтримки. Виділення коштів з міського бюджету на фінансову підтримку КП «Павлограджитлосервіс» становило:
у 2011 році – 427599,65 грн.
у 2012 році – 211358,90 грн.
у 2013 році – 100000 грн.
у 2014 році – 529800 грн.
у 2015 році – 3201313 грн.
у 1 півріччі 2016 року – 756921 грн.

Тобто, за період 2011р. - 1 півріччя 2016 р. загальна сума фінансової підтримки підприємства становила 5226992,55 грн.(п’ять мільйонів двісті двадцять шість тисяч дев’ятсот дев’яносто дві гривні 55 копійок)!!! І це незважаючи на те, що в статті 4.1. Статуту підприємства зазначено, що воно «створене для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку».
Щодо надання цих самих «послуг» КП «Павлограджитлосервіс» населенню міста Павлограда виявилося показовим судове засідання ініційоване комунальним підприємством до громадянки Сухоносової Н.Л., за свої послуги з 2010 року по 2015 рік воно зажадало з родини майже 5000 гривень.


Ці судові слухання висвічувалися у місцевій пресі. Так от, за півтора роки слухання цієї справи, позивач (КП «Павлограджитлосервіс»), так і не зміг відповісти на єдине запитання – які саме послуги воно надало, де їх можна побачити на свої очі. Закінчилася справа тим, що КП «Павлограджитлосервіс», щоб не доводити свій позов, взагалі перестало ходити до суду. Єдиним аргументом КП «Павлограджитлосервіс» було те, що у нього є тариф, який затверджений рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 26.08.2008р. № 1069!


З наведеного робимо висновок, що підприємство, щоб фактично не витрачати гроші на придбання фарби, труб, вентилів та інше, лише накопичувало грошові надходження від населення, а самих послуг майже не здійснювало, але за ненадані послуги щомісячно виставляло рахунки мешканцям міста за затвердженим тарифом.

Крім того, КП «Павлограджитлосервіс» в своїй діяльності керується рішенням виконкому Павлоградської міської ради від 26.06.2013р. № 417 «Про затвердження результатів конкурсу …», в якому чітко зазначено, що комунальному підприємству надається право надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій лише терміном на 1 рік, тобто до 26.06.2014 р. Термін дії договору між управлінням комунального господарства та будівництва та КП «Павлограджитлосервіс» минув, нового конкурсу проведено не було, але це не завадило комунальному підприємству продовжувати робити нарахування за нібито надані послуги!

Зрозуміло, мешканці міста Павлограда за таких умов не горіли бажанням сплачувати за послуги, які не отримували від КП «Павлограджитлосервіс». Але в керівництві цього КП зібрались люди явно «без комплексів» і останній без сорому став подавати позовні заяви на «боржників» до Павлоградського міськрайонного суду.

Цей суд швиденько долучився до справи по масовому стягненню з мешканців міста «боргів» за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і став задовольняти позови КП «Павлограджитлосервіс», без доказів щодо фактичного надання послуг, посилаючись лише на те, що у підприємства є затверджений виконавчим комітетом Павлоградської міської ради тариф! (???) Тобто, будь-ласка, сплачуйте щомісячно гроші за тарифом, а що послуги не надавалися, то це «не має значення».

Чого вартий розгляд згаданої вище позовної заяви КП «Павлограджитлосервіс» до громадянки Сухоносової Н.Л. – чотири місяці пішло на розгляд одного-єдиного клопотання Сухоносової Н.Л. про зобов'язання позивача (КП «Павлограджитлосервіс») надати докази наданих ним послуг. А саме – коли і які саме надані послуги (в натуральному і грошовому вимірі), як це відображено в бухгалтерських документах та де і як можна візуально перевірити факт виконання цих послуг по конкретному будинку.

Це клопотання було зроблено на підставі п.4 «Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі». Цей документ було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 р. № 970, ним передбачено (п. 4), що виконавці ведуть облік доходів, витрат та кількісних і якісних показників надання послуг щодо кожного будинку та кожної складової тарифу окремо.

Більш того, в Постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року зазначено, що «споживачі зобов’язані сплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними». З огляду на зазначену Постанову доказом того, що громадянка Сухоносова Н.Л. фактично користувалась послугами комунального підприємства «Павлограджитлосервіс», можуть бути, наприклад, табелі обліку робочого часу, розрахункові листи нарахування заробітної плати робітникам, наряди-завдання, акти списання матеріалів, матеріальні звіти майстрів, акти виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, таке інше, але аж ніяк не рішення виконкому Павлоградської міської ради від 26.08.2008р. № 1069 «Про встановлення (затвердження) тарифів …»

Однак ця, здавалося б, об'єктивна вимога після такого тривалого розгляду закінчилася тим, що суд відмовився витребувати ці докази у позивача і взагалі у задоволенні клопотання відмовив. І запропонував розглядати судову справу далі, так би мовити, «по суті». Але, як можна розглядати справу «по суті» за відсутності цієї самої «суті»? У зв'язку з цим, представником відповідача було заявлено відвід головуючому судді Вроні А.О., яка і відвелась від участі в цій справі.

Наступне судове засідання за участю вже іншої судді (Бондаренко В.М.) не тривало і 5 (!) хвилин, так як суддя Бондаренко В.М. відразу ж заявила, що її дивує позиція відповідача який не бажає сплатити свій «борг» комунальному підприємству «Павлограджитлосервіс», що викликало здивування – звідки суддя знає, що у відповідача є «борг», якщо сам позивач просить суд встановити саме цей «борг», а відповідач говорить про відсутність цього «боргу». Природно, що з таким упередженим ставленням судді (що борг у відповідача вже існує апріорі), відповідач не міг слухати справу та заявив відвід судді. Бондаренко В.М. теж відвелась від участі у справі.

Третій суддя - Бабій С.О. - на загальний подив задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів факту надання послуг КП «Павлограджілсервіс». Однак, на наступному засіданні він раптово якось «забув» про це витребування і запитав, чи не може позивач добровільно «щось» надати? Було відчуття, що з паном Бабієм якимись «товаришами» проведена «певна робота». Крім того, суддя став вимагати, щоб сторона відповідача все робила виключно ШВИДКО.

Щоб представник відповідача ШВИДКО задавав питання, ШВИДКО слухав відповіді, а також ШВИДКО надавав свої доводи. І виходило, що ця ШВИДКІСТЬ потрібна сама по собі, а не для дослідження обставин справи. Як припустив представник відповідача, дослідження справи взагалі перестало цікавити суддю Бабія С.А., схоже, що він вже прийняв рішення по суті спору і йому просто хотілося його ШВИДКО закінчити. Мабуть тому він став представника відповідача підганяти і цьому судді теж було заявлено відвід.

Стало зрозуміло – на чиєму боці Павлоградський міськрайсуд. Адже, заявляючи відвід, кожен раз була надія, що справу розгляне найчесніший суддя, а виходить не в судді справа. А в захисті самим судом комерційних інтересів КП «Павлограджитлосервіс» у вигляді спроби стягнення вартості фактично ненаданих послуг.
Схоже, складається цікава ситуація – місцева влада створила КП «Павлограджитлосервіс» для відмивання коштів з місцевого бюджету, а також грошей мешканців міста Павлограда. А середньомісячні надходження від населення, між іншим, становлять близько 1 мільйона гривень!

Ви скажете, що це безпідставні звинувачення місцевої влади міста Павлограда? Тоді як пояснити, що в місті Павлограді ці самі послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснює також приватне підприємство «К-П-1», яке не отримує фінансової підтримки з місцевого бюджету? Але при цьому майже на 20% надає послуги дешевше і не звернулося з жодним позовом до суду на мешканців міста!

Крім того, коли в 2015 році КП «Павлограджитлосервіс» виступило з ініціативою підняти для них тариф, Громадська комісія зробила спробу провести аналіз фінансово-господарської діяльності КП «Павлограджитлосервіс», однак його керівництво відмовилося надати Головну книгу, журнали – ордери, бухгалтерські документи, які свідчать про вартість товарів (робіт, послуг), що були придбані підприємством, та інші документи.

Заслуговує на увагу також і той факт, що і в новій (останній) редакції Статуту комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» і в попередніх, в розділі «Предмет діяльності підприємства», зазначені будь-які види діяльності, окрім «Утримання житла та прибудинкової території», а це саме той вид діяльності за який, на думку керівництва підприємства та керівництва міста, повинні сплачувати мешканці міста.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що система відносин міська влада – комунальне підприємство – мешканці міста побудована на тому, щоб створити монополію на послуги і її очолити. А для цього призначити своє комунальне підприємство виконавцем послуг, щоб мати можливість контролювати фінансові потоки. Як з бюджету (у вигляді фінансової підтримки комунальних підприємств), так і у вигляді надходжень комунальних платежів від мешканців міста.

А для збільшення обсягів збирання грошей з мешканців міста по сплаті комунальних платежів залучають у цю схему Павлоградський міськрайонний суд. А потім, якимось дивним чином, у чиновників з’являються автопарки машин, елітні будинки, земельні ділянки та гроші на відпочинок на Карибських островах, недоступні для тих, хто ці комунальні платежі сплачує. Знищення ж цієї монополії призведе до знищення корупційної складової та виникнення конкуренції по наданню послуг і зростання якості послуг для населення.

                    За матеріалами Громадського активіста Володимира Курдюкова  та юриста Вадима Губаря

                    Упорядник: Микола Осіпчук

 

Коментарі   

0 # Сава 20.08.2016, 10:37
Вся cвoлoтa буде сидіти, або висіти.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
0 # Валентина 21.08.2016, 16:46
Мне очень интересно,куда мне обратиться,чтобы добиться своих прав.?Мой дом с 6семей ,раньше был на балансе железной дороги.Нам убирали придомовую территорию.Затем нас в 1995годы городские власти приняли с придомовой же территорией.Но с 2012года отменили эту уборку.И столько лет добиться не можем,кто траву косить должен.Как быть?
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
0 # Анатолий 21.08.2016, 19:28
А какой адресс вашего дома?
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата

Юридические услуги