Важливо, щоб такі думки не привели нас до гріха
Викладач Інституту Релігійних Наук св.Томи Аквінського у м. Київ та Вищої Духовної Семінарії у м. Ворзель, декан Дніпропетровського деканату, публіцист, настоятель парафії св. Архангела Михаїла в Павлограді о. Матвій Годек. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
На початку потрібно відрізнити, коли гнів є чимось поганим, а коли — ні. Тобто те, що виникає якесь обурення чи біль, є чимось нормальним, не до кінця залежним від людини, і не є чимось морально поганим. Однак важливо, щоб такі думки не привели нас до гріха, тобто до прийняття конкретного рішення, яке полягає в тому, що я хочу завдати комусь шкоди.
Важливо тут, наскільки це можливо, намагатися це відпустити й переключити увагу на щось інше. Ми також, звичайно, можемо просити Бога про очищення цих думок. Не йдеться про те, що ми одразу перестанемо відчувати гнів чи біль. Важливо, однак, не підтримувати ці думки й не дозволити, щоб гнів почав керувати нашими вчинками.
Цей процес може трохи тривати, тому потрібно дати собі на нього час. Не все ми можемо змінити одразу. Потрібні терпіння, молитва і поступове віддання Богові того, що нас поранило або викликало в нас гнів. Однак це можливо.