Чимало людей вважає, що для того, щоб гріхи простилися, їх треба лише назвати вголос
Звичайно, це не так. Сповідь це насамперед внутрішня та зовнішня праця людини над своїм духовним і фізичним здоров’ям.
Викладач Інституту Релігійних Наук св.Томи Аквінського у м. Київ та Вищої Духовної Семінарії у м. Ворзель, декан Дніпропетровського деканату, публіцист, настоятель парафії св. Архангела Михаїла в Павлограді о. Матвій Годек. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Чому потрібно сповідатися?
Бог милосердний, тому він дає кожній людині, яка живе на землі, можливість навернутися. Однак, щоб людина могла прийняти дар прощення від Бога, вона повинна признатися до своїх гріхів і мати прагнення виправитися.
Визнання гріхів відбувається в присутності священика, який отримав від Христа владу відпускання гріхів. Сам Христос у день воскресіння передав її своїм учням: "Прийміть Духа Святого! Відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються".
Таїнство покути і покаяння слід використовувати завжди, коли людина вчинила смертельний гріх, тобто той, що руйнує відносини з Богом. В звичайних умовах це єдиний спосіб отримати прощення важкого гріха. Однак Церква рекомендує систематичну сповідь навіть тоді, коли людина не вчинила важкого гріха.
Під час кожній добре пережитій сповіді особа, яка посповідалася, отримує не лише прощення гріхів, але й благодать, необхідну для боротьби з гріхом у майбутньому. Крім того, систематична сповідь допомагає формувати сумління. Людина, яка добре пережила таїнство покаяння, буде більш чутливою в розрізненні добра і зла.