Шанування образу скероване до прообразу
Викладач Інституту Релігійних Наук св.Томи Аквінського у м. Київ та Вищої Духовної Семінарії у м. Ворзель, декан Дніпропетровського деканату, публіцист, настоятель парафії св. Архангела Михаїла в Павлограді о. Матвій Годек. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Слова з Книги Виходу часто інтерпретуються деякими людьми як заборона створювати зображення Ісуса, Марії та інших святих:
«Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах. Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене» (Вих 20,4‑5).
Однак слід пам’ятати, що ця заборона стосується зображень язичницьких ідолів, а не зображень, пов’язаних із культом Єдиного Бога. Аргументом у цій справі можуть бути, наприклад, зображення ангелів, які прикрашали ковчег завіту (Вих 25,18‑20). Також і сьогодні гріхом є створення зображень поганських богів або поклоніння будь-яким творінням замість Творця.
У таємниці Христа, Втіленого Слова, Отці Церкви вбачали «образ невидимого Бога» (Кол 1,15), що стало основою для культу зображень святих. У контексті Воплочення Сина Божого, християнська традиція обґрунтовує можливість і важливість створення зображень, які спонукають до молитви й наближають до Бога.