Вперше день народження «вождя світового пролетаріату» Павлоград зустрів без вождя.
Під час святкувань 23-ї річниці Незалежності України, Ленін таки упав. Звичайно ж, не за власним бажанням.
Здійснити історичне падіння Іллічу допомогло чимало людей.
«Цю історичну мотузку я зберігатиму …», – розповідає Анатолій (ім’я змінено).
Основна роль у поваленні Ілліча дісталась йому. У той вечір саме він перебував за кермом тієї самої автівки… Як це відбувалось тієї ночі, він розповів в ексклюзивному інтерв’ю tv-news.dp.ua
- Скільки «вождів» на вашій совісті?
- Павлоградський Ленін був першим, але не останнім. Був іще один у містечку Дніпропетровської області. Але мені хлопці кажуть, що Бог любить трійцю. Думаю, що третій іще буде.
- Чия то була ідея повалити Леніна саме у День Незалежності?
- Це була ідея декількох чоловік, але втілювали її в життя чимало людей і не лише павлоградці. Були хлопці із Дніпропетровська, Харкова.
- А чому не захотіли зробити це у більш цивілізований спосіб, все ж таки пам’ятник?
- Ми довго намагались зробити це саме у цивілізований спосіб. Ми не раз звертались до міської влади із проханням просто акуратно зняти його і так само акуратно переставити в інше місце, можливо кудись на збереження, можливо в музей. Ну не заслужив він стояти на центральній площі міста. І взагалі, цієї нечисті не повинно бути в місті. Але час ішов і нічого не робилось. І тому довелось робити це саме у такий спосіб.
- Ви не боялись скидати Ілліча? Адже за знищення пам’яток історії передбачена відповідальність?
- Ні не боявся. Перш ніж іти на таке, ми добре підготувались юридично. По-перше, пам’ятник Леніну в Павлограді не був занесений до державного реєстру історичних пам’яток. А по- друге, був закон президента Ющенка про знищення памятників тоталітарного режиму і його ніхто не відміняв.
- Чи так все відбулось, як планували? Чому двічі рвалась мотузка? Ленін опирався чи мотузка була слабка?
- Тому що неправильні командири були. Мені кричать:»Давай вперед!». А потрібно було вперед і трохи зупинитись, щоб вона обвисла, а потім знову натянути. А так, вона сильно натягнулась і порвалась. Але нічого, хлопці швиденько зв’язали її. І Леніна таки скинули. До речі, мотузка надійна була, я її сам підбирав. А Ленін, дійсно, опирався. Не хотів падати.
- Що ви відчували тоді?
- Адреналін відчував. І задоволення від того, що тепер цей «диявол» не прикрашатиме Соборну. Шкодую лише, що ми це робили уночі, як злодії які… Все ж було законно. У Новомосковську це відбулось серед білого дня і дуже швидко.
- Що було після скинення вождя. Адже у ту ніч були на площі і прихильники Ілліча?
- Пшикали «черемухою» в салон автівки, але я вистояв. Потім викрали ключі від машини. Але пізніше повернули.
- Чи є ще «вожді» у нашому регіоні? Чи знаєте ви про таких?
- Та є ще декілька пам’ятників і в Павлограді . На території Павлоградського механічного заводу до цього часу стоїть. Плануємо з цього приводу поговорити із керівництвом заводу. У Юр’ївці прямо в центрі села стоїть пам’ятник. Теж хочемо поговорити із керівництвом району. Спробуємо спочатку цивілізовані методи. Сподіваюсь, що зараз у зв’язку із Закононом про засудження тоталітарних режимів в Україні, це питання буде значно простіше вирішити.
Бесіду вела Тетяна Верба
