Активісти наполягають на тому, що єдиною альтернативою воді Дніпровській може буде вода з власних підземних родовищ, міський голова вважає гідною заміною води з Дніпра – воду рудникову
У міському водоканалі кажуть, що у неякісній та дорогій воді винен водовід «Дніпро-Західний Донбас» – через застаріле обладнання підприємство не може забезпечити якісний продукт, альтернативного ж джерела водопостачання в міста немає.
Питання забезпечення міста якісною питною водою обговорили учасники круглого столу, що пройшов в залі засідань Павлоградського міськвиконкому. В обговоренні взяли участь начальник Придніпровської гідрологічної партії Сергій Держак, головний економіст КП «Павлоградводоканал» Лариса Рябоконь, міський голова Анатолій Вершина та місцеві активісти.
Міський голова вважає, що гідною альтернативою воді Дніпровській могла б стати вода рудникова. За його словами, науковці вважають, що така вода значно якісніша, аніж та, що ми споживаємо на даний час.
«Фахівці Дніпровського університету політехніки, професори запропонували систему водопостачання для наших міст ― використовувати воду шахтну. Наприклад, шахта «Сташкова» на сьогодні практично завершує свою роботу. У 2023 році виробки закінчуються, але вода, яка там є, вона відкачується та буде відкачуватись безкінечно. Це не моє трактування, це те, що доповідали представники інституту, фахівці, які за це відповідають. Вони пропонують проєкт по забезпеченню питною водою, яка відкачується з шахт. У нас є ще одна шахта ― «Західно-Донбаська», в якій також є відповідна кількість води. Ця вода набагато якісніша. Так, там присутня мінералізація цієї води, але її уже відкачали та будуть відкачувати, її можна брати, є відповідні технології. Сьогодні ця вода набагато краща, ніж та, що ми беремо з Дніпра. Туди зливається каналізація від початку Дніпра та до нашого Західно-Донбаського водогону. Забирається з Дніпра дуже брудна вода, її, звичайно, очищають, є технології відповідні. Я не спеціаліст, але професори університету вважають, що це дуже ефективний проєкт», ― розповів міський голова.
За його словами найближчим часом планується зустріч мерів трьох міст ― Тернівка, Павлоград, Першотравенськ ― та фахівців університету «Дніпровська політехніка» для обговорення цього питання. Зокрема, можливість створення підприємства, яке займатиметься питаннями водозабезпечення регіону, в тому числі варіанти із залучення кредитних коштів.
Не в захваті від ідеї забезпечення регіону питною водою з рудників начальник Придніпровської гідрологічної партії Сергій Держак. За його словами подавати таку воду на місто без попереднього глибокого аналізу неможливо, бо вона може мати високий вміст мінералів та бути радіоактивною, а реалізація проєкту буде більш затратною, аніж видобування води з власних родовищ.
«Я займаюсь гідрогеологією Західного Донбасу з 1983 року. Тривалий час займався шахтною гідрогеологією. Щодо проєкту з використання шахтної води, мер сказав, що це ідея на рівні докторів наук Дніпровської політехніки, так, це гарна ідея, але чисто теоретична. Для її практичної реалізації потрібно значно більше часу та затрат ніж для введення в дію Павлоградського водозабору. Говорити про радіацію шахтної води, як такої, буде неправильно, бо не всі шахтні води мають радіацію, проте така вода часто з порушенням мінералізації, жорсткості, тобто подавати цю воду населенню без попереднього глибокого аналізу не можна. Окрім того, потрібно порахувати запаси цієї шахтної води. Аналогічний проєкт 10 років тому я бачив у центральному Донбасі. Тоді там закрилось 130 шахт. Воду однієї з шахт проєктували для водопостачання невеликого шахтарського містечка. Але дійшли вони лише до рівня державної комісії із запасів води. Далі це все зупинилось. Будь-який проєкт ґрунтується на такому документі, як техніко-економічне обґрунтування. Капітальні затрати на здійснення цієї ідеї «з’їли всю економіку», тому це нереально. Це те, що я знаю. Ну, красива ідея не більше», ― сказав Сергій Держак.
Що стосується Павлоградських родовищ води, то за словами начальника Придніпровської гідрологічної партії, запаси води в таких родовищах детально вивчались майже 50 років тому. До цього часу сталось чимало змін, в тому числі й забудова територій родовищ, тому потрібні нові розвідувальні роботи для визначення теперішніх запасів підземних вод.
«Ще в 1971 році працівники Павлоградської геологорозвідувальної експедиції провели великий комплекс робіт, розвідували цілий ряд родовищ підземних вод на території Західного Донбасу, в тому числі Павлоградське родовище, його першу та другу черги, про котрі зараз йде мова. Затвердили по цьому родовищу 23 тис. м3 води на добу. На той час регіон споживав близько 60 тис. м3 на добу. Це покривало потреби лише третину регіону, тому постало питання будівництва водоводу «Дніпро-Західний Донбас». На сьогодні, за інформацією водоканалу, добове споживання води в місті складає від 10 м 3 до 13 м 3 води. Здавалося б, що все добре, все можна вирішити, але є інше питання ― запаси води затверджені в 1971 році на 25 років. Система затвердження запасів підземних вод базується саме на такому терміні ― 25 років. Пройшло значно більше часу, на сьогодні частина цього родовища забудована ― селище ПЗТО знаходиться на другому поясі санітарно-охоронної зони водозабору, частина селища РТС та приватний сектор зі сторони вул. Бабушкіна теж на водозаборі. Тобто для того, щоб сказати чи вистачить підземної води в Павлоградському родовищі для водопостачання міста необхідно провести переоцінку запасів», ― розповів Сергій Держак.
Він також додав, що декілька років тому роботи по дослідження запасів підземних родовищ води були розпочаті, проте припинились через брак коштів.
На сьогодні відновлення роботи Павлоградського водозабору потребує чималих коштів ― потрібно передати водозабір у власність міста (сьогодні це власність ДТЕК Павлоградвугілля), дослідити запаси води, отримати ліцензію на право експлуатації родовища, скласти проєкт на будівництво нового водозабору, розподілити рівномірно свердловини, збудувати мережу трубопроводів, оновити місткості.
Який проєкт альтернативного водопостачання реалізовувати в місті ― споживати воду з власних джерел чи рудникову? Під час округлого столу це питання було поставлене на голосування. Присутні в залі надали перевагу якісній воді з власного підземного родовища. Вони запропонували продумати джерела фінансування для проведення робіт по дослідженню запасів води та готові взяти активну участь у подальшій реалізації проєкту.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису