Ми жертвуємо свої гроші під час Літургії таємно і добровільно
Викладач Інституту Релігійних Наук св.Томи Аквінського у м. Київ та Вищої Духовної Семінарії у м. Ворзель, декан Дніпропетровського деканату, публіцист, настоятель парафії св. Архангела Михаїла в Павлограді о. Матвій Годек. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Приналежність до будь-якої спільноти пов'язана з різними обов'язками. Якщо я користуюся якоюсь вигодою від спільноти, то я також повинен вносити свій внесок у цю спільноту. Це випливає звичайної справедливості.
Кожен член спільноти Церкви, наскільки йому можливо, повинен підтримувати ту спільноту, до якої належить. Немає конкретно визначених сум, оскільки можливості людей є різними. Іноді в очах Божих декілька гривень від пенсіонерки матиме більшу цінність, ніж велика сума від багатої людини.
Не можна забувати, що матеріальна підтримка спільноти повинна мати елемент жертви. Збір коштів відбувається під час підготовки дарів під час Святої Меси, що підкреслює, що саме так ми приносимо свої жертви Богу. Це означає, що те, що я даю, повинно хоч трохи мені коштувати, і в цьому полягає цінність кількох гривень від пенсіонерки.
Звісно, кидати на жертву копійки, які заважають в гаманці, не є вірним. У такому випадку краще зберегти ці гроші і, замість цього краще пожертвувати свої страждання, або молитви у намірі церкви.