Сьогодні українські митці, професіонали та любителі, відзначають День художника.
Хто такий художник? Чи кожен може стати художником і що для цього потрібно? Про це і не тільки далі у розмові із художником - початківцем Анною Лукашенко та Тетяною Ведмідь, котра уже має великий творчий досвід. В обох жінок художня справа – захоплення. Анна – журналіст, Тетяна - директор історико-краєзнавчого музею.
Я коли малюю, то забуваюсь дихати, – Анна Лукашенко
- Хто такий художник?
- Художник – це людина , котра всіх любить, бо не може така світла творчість іти із «чорної» душі, поганої душі. Це все йде із чистого, світлого джерела, із любові , любові до життя, до природи, до оточуючих. Коли ти любиш життя, то його хочеться малювати. Іноді їду в автобусі і дивлюсь на людину, як у неї на сонці відбивається волосся і уже хочеться це намалювати, або як світло відбивається в очах, відразу захоплюєшся , закохуєшся у цю мить і це відчуття хочеться передати всім.
- Чи кожен може навчитись малювати і стати художником?
- Я думаю, що будь-яка людина, котра взяла в руки пензлик – уже художник. Адже всім подобається різний живопис, різна подача, у всіх свій смак. Аби стати художником має бути бажання. Кожен твір знайде свого поціновувача. Я малювала із дитинства, ну як могла так і малювала. А потім одна людина навчила мене азам грамотності, я стала читати літературу, дивитись інтернет. Зараз для людей творчих – це велика допомога, такий собі безкоштовний університет. Будь-яку техніку живопису можна знайти в інтернеті. Серйозно малювати фарбами я почала років 4-5 тому.
- Що у планах?
- Зараз опановую багатошарову фламандську техніку живопису. І мрію намалювати картину саме цією технікою. Це все довго відбувається. Кожен шар сохне практично місяць. Шкода, що на все не вистачає часу. Живопису можу присвятити не більше двох годин на тиждень.
- Що відчуваєш, коли малюєш картини?
- Рівновагу, спокій, задоволення. Я коли почала малювати, то зрозуміла, що значить нерівно дихати. От я коли малюю, то забуваю дихати . І коли уже серце із грудей вискакує, я розумію, що забула вдихнути. Я починаю вдихати . Коли я малюю,то у мене завжди збивається серцебиття. Тоді я виходжу на свіже повітря, рухаюсь і потім знову приступаю до малювання .
- Кого в тобі більше журналіста чи художника?
- Художника. Хоча, коли у мене був вибір зайнятись малюванням чи журналістикою, я помолилась і попросила у Бога допомогти визначитись. Ну якщо я все -таки працюю журналістом, то напевне це комусь потрібно.
Художник не може бути поганою людиною, – Тетяна Ведмідь
- Хто такий художник?
- Художник – це творець прекрасного, це той, хто бачить красиве, відчуває його душею і серцем, бо більшість художників зображують у картинах позитивні сюжети. Негативні потрібні для того, щоб зафіксувати події, людей, історичні факти.
- Чи кожен може стати художником, опанувавши потрібну техніку?
- Так, можна навчитись малювати і стати художником. Це вже доведено. Я знаю людей, котрі ходили до художньої школи, навчились малювати і стали художниками. За фахом вони інші спеціалісти. Я вважаю, що в кожної людини закладений талант, але потрібно його розвивати.
Коли вивчаю біографії видатних художників, то на початку багато їх робіт були чиїмись копіями. Вони брали за основу роботи художників і робили копії, але копії намалювати складніше, аніж зробити свою роботу,бо в копії потрібно передати максимально точно все, що там зображено.
- Чи можуть бути художники поганими людьми, злими, злочинцями?
- Ні в якому разі. Я такого не знаю жодного випадку, щоб серед художників були злочинці. Я вважаю, що всі творчі люди позитивні, бо ці люди творять прекрасне. Навіть діти, котрі зараз займаються танцями , співають, малюють, то вони на світ дивляться більш позитивно і інших навчатимуть .
- Чи додається здоров’я людині, котра займається улюбленою справою?
- Коли людина творить, то вона стає спокійною, врівноваженою, не думає про погане, а тільки про гарне. Людина отримує більше позитиву і більше емоцій. Я інколи, коли хочу сісти за малювання, то роблю це увечері, щоб мене ніхто не відволікав. Тоді я можу довго сидіти і забувати про все погане.
Бесідувала Тетяна Верба
