Павлоградці повинні знати про нього
Вважає голова товариства «Просвіта» Павлограда Микола Заремба.
«Григорій Чапля – український патріот, який віддав своє життя за визволення України. Був репресований. Григорій Федорович під час німецької окупації працював редактором газети «Українець». І хоч газета видавалась під час німецької окупації, вона була патріотичного спрямування – друкувались вірші про голодомор, про репресії. На жаль, місце його поховання в жалюгідному стані. Тут потрібно поставити пристойний пам’ятник, щоб можна було сюди прийти, розповісти людям про нього, бо павлоградці мають знати про те, що в нашому місті проживала така людина і стільки зробила для визволення України. Я звертався до влади, щоб зробили пам’ятник, але декотрі наші діячі сказали про те, що, мовляв, не будемо ставити пам’ятник німецькому прихвосню за кошти міського бюджету. Зараз зовсім інші часи, є закон про реабілітацію репресованих і потрібно це рішення переглянути. Родичі його уже, напевне, не здатні прибирати могилку і дивитись за нею. Думаю, що це завдання свідомої громадськості міста», – розповів Микола Заремба.
Нещодавно він показав місце поховання Григорія Чаплі павлоградським просвітянам та журналістам.
Хто такий Григотрій Чапля та за що був ув’язнений на 25 років?
Григорій Федорович Чапля народився у 1914 році в с. Вербки, Павлоградського району.
«В період окупації (з вересня 1939 до літа 1943 р.) очолював редакцію газети «Українець», «Павлоградська газета». На шпальтах газети друкував націоналістичні статті проти радянської влади і ганебної політики більшовицької партії», – писав про Григорія Чаплю краєзнавець Михайло Рябцев.
У 1947 році Григорій Чапля був звинувачений у зраді Батьківщині та заарештований. Військовим трибуналом військ МВС по Дніпропетровській області його було засуджено до 25 років позбавлення волі.
22 травня 1996 року був реабілітований прокуратурою Дніпропетровської області. Григорій Чапля не дожив до цього дня. 8 серпня 1954 року він помер в таборі ГУЛАГу.
Нотатки виступу Григорія Чаплі з останнім словом в трибуналі 22.08.1947р:
«Я любив Україну і підтримував українську національну культуру в період окупації шукав шлях для визволення від німецької окупації. Пропагував перекладача Чайковського, який розповідав про ОУН, Мельника, Бандеру. … Отримував газети, журнали з Західної України, які друкував на шпальтах редагованої газети. Я присвятив своє життя на боротьбу за самостійну Україну»
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису