Не вбивай – це, певно, найвідоміша заповідь, про яку знають, як віруючі так і невіруючі
Однак за мирного часу мало хто задумується про значення цієї заповіді. Та коли доводиться вбивати, постає питання: а що вона означає? Чи грішно християнину знищувати окупанта?
Відповідь на це непросте питання дає викладач Інституту Релігійних Наук св.Томи Аквінського у м. Київ та Вищої Духовної Семінарії у м. Ворзель, декан Дніпропетровського деканату, публіцист, настоятель парафії св. Архангела Михаїла в Павлограді о. Матвій Годек. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
Як в умовах війни Церква розцінює заповідь «Не вбивай»
Кожна з десяти заповідей дана людині з метою її захисту, не тільки як обмеження. Заповідь «Не вбивай» призначена для захисту життя людини.
В біблійному розумінні ця заповідь не означає, що абсолютно неможливо забрати чиєсь життя. Вона більше стосується того, щоб не позбавляти життя невинної людини, проте не забороняє оборону в ситуації небезпеки для життя.
Якщо хтось нападає на моє життя або на життя моїх близьких, я повинен захищатися, а в ситуації, коли єдиним методом захисту є позбавлення життя, то це слід зробити. В умовах війни немає іншої можливості зупинити агресора.
Кожен, хто нападає, ризикує втратити життя. Так само, як неможливо висловити претензії до трансформатора, що вбив когось, коли той до нього доторкнувся, так само неможливо висловити претензії до солдатів, що захищаючись позбавили життя нападника.