Павлоградський історико-краєзнавчий музей на порозі 55-річного ювілею.
Як і кожен музей в нашій країні, він є науково-дослідний та науково-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів, музейних олекцій з науковою та освітньою метою.
Музей проводить велику науково-дослідну роботу з питань історичних подій, персоналій різних періодів. Всі наукові співробітники нашого музею займаються окремими темами з історії Павлограда та краю. За необхідності користуються послугами різних архівів, бібліотек, де знаходять ті чи інші матеріали та документи. Потім ці матеріали обробляються, тобто вивчаються, досліджуються , складаються звіти і передаються до фондів музею.
Цими матеріалами ми користуємося під час відкриття нових експозицій, виставок або використовуємо їх під час науково-практичних конференцій. Щороку ми знаходимо різні документи, матеріли, фото, спогади очевидців тих чи інших подій, збираємо речові експонати, художні твори, витвори мистецтва, предмети побуту та ін.
В цьому році співробітники музею працювали над темою: «Діяльність органів самоврядування в Павлограді з 1917 по 1943 рр».
Цей період ще дуже мало вивчений, тому що недостатньо збереглося відповідних матеріалів. Є дуже спірні питання щодо діяльності окремих закладів та установ, але їх мало і в архівах. Мета нашого музею – зібрати якомога більше документів, які б засвідчували діяльність українських громадських організацій на території міста, краю, щоб в подальшому відтворити ці моменти в новій експозиції, або використовувати матеріали під час різних заходів.
Робота в Дніпропетровському Державному обласному архіві широко не розкрила події в місті, не знайдено і матеріалів по персоналіях керівників різних закладів, установ, заводів, фабрик тощо (такі матеріали зберігаються в архівах Києва,Харкова). Але в одному із документів було знайдено перелік людей, більшість з яких були павлоградцями, які під час окупаційного періоду Павлограда нацистськими загарбниками, стали співпрацювати з окупантами (для нас це є сенсаційний матеріал!) перебуваючи в стані глибокої душевної кризи, розчарування, викликаного невдачами Червоної Армії, діями влади, яка знищувала промислові підприємства, запаси продовольства, часто кидала людей один на один з їх проблемами.
Знайдені матеріали потребують глибокого дослідження та вивчення умов переходу мешканцями міста на роботу до різних німецьких установ. Дехто з них був вимушений працювати на німців задля продуктів харчування, щоб прокормити свою сім’ю, дехто був засланий підпільними організаціями для надання інформації про діяльність окупантів та ін.), а дехто свідомо йшов у старости, поліцаї, жандармерію , тим самим наносячи непоправну шкоду людям, на яких писали заяви, робили наклеп за їхню діяльність, надавали інформацію про підпільників, партизанів, комуністів та комсомольців, євреїв, які потім були заарештовані . Дехто із цих люде був повішений на Соборній площі, а дехто – розстріляний.
Жінки - вчителі складали списки молоді для відправлення їх на роботу в Німеччину, виявляли окремий контингент людей, які б співпрацювали з окупантами. Дехто займався побиттям, катуванням і розстрілом людей. Багато з них після визволення Павлограда та району не могли залишитися в місті і виїхали разом з нацистами в невідомому напрямку.
Ми, звичайно, зараз не можемо судити їх за їхні вчинки 70-річної давнини, можливо в нашому місті мешкають їх рідні та близькі і ми не маємо морального права порушувати їхнє спокійне життя діями їх родичів. Тому, ми проведемо дослідницьку діяльність з цього питання і за можливості лише тоді надамо розкриту інформацію з цих матеріалів.
З часом історія все розставить на свої місця.
Т.І.Ведмідь. Директор Павлоградського історико-краєзнавчого музею
Читайте також: В Павлоградському історико-краєзнавчому музеї оприлюднять імена зрадників, шпигунів та убивць?
