У пошуках загадкових майданів

Майдан – земляна споруда, яка складаються з кільцевого валу, входу, що веде до кільцевої заглибини, і бокових насипів – крил.

Призначення майданів поки що до кінця незрозуміле. Науковці висувають декілька гіпотез – місце збору людей для обрядових дій, давня обсерваторія, селітроварня чи козацька оборонна споруда.

Матеріал за темою: На Мавринський майдан приїхали науковці та екстрасенси

Мавринський майдан, що неподалеку Межиріч, науковці називають одним із найзагадковіших місць в Україні. Проте, виявляється, що на Дніпропетровщині є чимало таких загадкових місць. Лише у Павлоградському районі їх налічується більше двох десятків. Принаймні таке стверджує дослідник - любитель павлоградець Роман Нікіфоров. Щоправда, всі вони виглядають значно скромніше , аніж Мавринський. Подекуди їх уже почали розорювати чи роздавати землю разом із майданами на паї.

Разом із Романом та декількома дослідниками - любителями минулих вихідних журналіст tv-news.dp.ua відправилась у невеличку подорож майданними місцями Павлоградського району.

Наш легковик повертає за заводом ПМЗ в сторону дач. Далі дорога звужується. Рухаємось повз бетонної стіни із колючим дротом, а потім виїздимо на величезну не зорану територію, порослу різними травами, квітами.

Це випробувальні майданчики заводу (полігон). Наш гід (Роман Нікіфоров) запевняє, що рухатитись маємо в сторону колишньої ферми заводу ПМЗ. Колись тут неподалеку було Гнилокиське озеро. Зараз воно висохло, але сліди його перебування тут залишились.

Ферма уже, видно, давно не працює, занедбана. Майдан знаходиться на протилежній стороні ферми, запевняє Роман. Проте спроба пройти через ферму виявилась марною – нас мало не проковтнули заживо три люті пси. Врятував хліб у нашій сумці. Собаки виявились добряче голодними і відразу подобрішали.

- Як ви потрапили сюди? Це заборонна зона! Що вам тут потрібно? , – зарепетувала жінка , що вийшла назустріч.

Наша відповідь про те, що ми шукаємо якийсь майдан, їй видно здалась непереконливою і навіть трохи божевільною і вона порадила нам забиратись звідси геть. Що ми і зробили.

Проїхавши ще трохи дорогою, із бетонним покриттям, повертаємо на грунтовий шлях і направляємось в сторону села Левадки. І ось воно посеред степу своєрідне підвищення із заглибленням всередині. Наш дослідник-любитель Роман запевняє, що це і є археологічна пам’ятка місцевого значення – майдан 7307 (Левадківський).

На відміну від Мавринського, він має лише одну пару одинарних витягнутих вусів. Його центральна чаша заросла густим чагарником.
У 2006 році цей майдан досліджував археолог В.В. Свистунов і датував його створення II тисячоліттям до нашої ери. Рішенням Дніпропетровської обласної консультаційної ради цю споруду занесено в каталог археологічних пам’ятників місцевого значення за номером 7307 як курганний могильник (12 курганів).
До речі, вся величезна територія біля майдану засіяна кратерами, ямами і загадковими малюнками. Напевне від вибухів снарядів (полігон все ж таки).

Ми повертаємось назад і рухаємось в сторону третього випробувального майданчика ПМЗ.

- До Полігонівського майдану потрібно йти пішки. Там дороги немає, – говорить наш гід.

Ми рушаємо за ним. Я іду по його слідах, бо мене налякала думка про те, що тут у такій тиші і на таких незайманих просторах напевне добре живеться усіляким гадам і гадюкам. Проходимо із кілометр і перед нами знову підвищення , зверху вал, характерна чаша і прорізи. Це майдан 7306 (Полігонівський). Він схожий на Мавринський.

- Зверніть увагу центральна чаша майдану має два прорізи –східний та північно-західний. У східного – пара одинарних вусів , а у північно-західного – пара потрійних вусів. Вони частково пошкоджені. Він є дзеркальним відображенням Мавринського майдана , – розповідає Роман.

Чаша майдану теж поросла кущами, видно що грунт тут був порушений і тому змінилась рослинність. На Мавринському майдані всередині не росте ніяких кущів і рослинність однорідна.

Посеред вусів майдана ми помічаємо  щось схоже на  металевий бункер із засувом, щільно залитий бетоном , присипаний землею і обкопаний ровом. Що б це могло означати не знає навіть  наш гід. Відсунути засув і зазирнути всередину ми не наважуємось.

Той же дослідник Свистунов припустив, що Полігонівський  майдан так само як і Левадківський, виник ще у II тисячолітті до н.е. Він також занесений в каталог археологічних пам’ятників місцевого значення за номером 7306, як курганний могильник (3 кургани).

Вечоріє. Захід сонця ми хочемо зустріти на Полігонівському майдані, аби подивитись наскільки точно його промені потраплятимуть у прорізи. Проте, на небі з’являються хмари і сонце ховається за ними. Сутеніє ще більше. Ми повертаємось назад до своєї автівки. На сьогодні наше дослідження завершене.

Всього у Павлоградському районі , за словами Романа Нікіфорова, більше двох десятків майданів. У нього на карті всі вони нанесені. І він готовий всіх їх обстежити. От тільки не знає, як їх зберегти, не дозволити зруйнувати. Адже  це пам’ятки археології, котрі іще потребують вивчення і розгадки ...

                                                                                                                              Тетяна Верба