Ми живемо на переломі епох, коли вирішується доля майбутнього людства, в тому числі і майбутнього України
Яким воно буде, чи зможемо ми встояти, чи правильно оберемо орієнтири, які допоможуть нам не схибити? І тут все залежить від тієї невеликої когорти українців, які твердо і непохитно відстоюють нашу велику Правду. Хто володіє минулим, в того є майбутнє. Я хочу присвятити свою статтю славній праукраїнській минувшині, що започаткувала останню цивілізацію світу. А прадавнє українське минуле має настільки потужні підвалини, спираючись на які, ми зможемо не тільки встояти а й зайняти місце на світовій арені, яке по Праві належить Україні. На жаль, це славетне минуле в нас поцупили в середні віки Візантія (греки), Велика Священна Римська Імперія (нащадки готів, яких скити вигнали з Північного Причорномор’я) та Третій Рим(Московія), які нав’язали нам ідеологію меншовартості.
Як довели науковці, і з цим погоджується більшість провідних світових науковців-істориків і мовознавців, що сучасна людська цивілізація почалася на теренах України. Тут започаткувалася хліборобська культура, було винайдено колесо, приручено коня, що стало поштовхом для швидкого розселення людності від Атлантики до Тихого океану, на Балкани і до Середземномор’я, а також орії дійшли до Індійського океану. Батьком історії вважають славетного скита – Геродота, а батьком географії і картографії – Птоломея (90 – 168рр.).
Карти Птоломея – є безцінним свідченням нашої прадавньої історії. Вікіпедія називає Клавдія Птоломея давньогрецьким вченим(математиком, астрономом, географом). Клавдій Птоломей походить з династії Птоломеїв, яку започаткував Птоломей I Сотер, батьком якого був македонський цар Філліп II, тобто Олександер Македонський був його зводним братом. Недарма вони дружили з самого дитинства. Птоломей I був діадохом (воєначальником) у війську Македонського і саме йому Олександер довірив Єгипетську провінцію, яка відігравала важливу роль в імперії Македонського.
Про те, що Олександра Македонського присвоїли собі греки свідчать карти Птоломея. На одній з них, яка показує Сарматію Європейську (Sarmatia Europae) і Сарматію Азійську (Sarmattia Asia), ми можемо бачити на північ від Меотійського моря (Азовського) біля Ріпейських гір (Донецький кряж) Край Олександра (Alexandri are) а там де зараз знаходиться Ставропільський край ми можемо бачити на карті Тріумфальні колони Олександра, на честь перемоги над перським військом (Alexandri colunne).
Мені можуть заперечити, що Птоломей жив далеко і міг наплутати, але Птоломей дуже добре знав географію навколо Чорноморського басейну і мабуть бував на батьківщині своїх предків. В ті часи мореплавство було розвиненим і велася жвава торгівля крамом, який везли з Північного Причорномор’я в Середземномор’я і на північ Африки.
Саме прізвище Македонський говорить, як з давніх пір було заведено, про місце розташування батьківщини Олександра. Макі – це давня воїнська каста у скитів, які охороняли кордони і торгівельні шляхи, а Дон – назва ріки, яка протікала в тих місцях (Сіверський Донець). Відомо, що в Чорне море впадають кілька річок з давнім орійським коренем дон : Дунай, Дністер, Дніпро, Сіверський Донець, Дон. Ні однієї річки з коренем дон ми не побачимо ні в Малій Азії, ні на Балканах чи на Піренеях. В часи Олександра Македонського ніхто не знав про Македонію на Балканах і на давніх картах вона не була позначена.
Підтвердженням того, що Македонія знаходилася в Північному Приазов’ї є історична праця римського історика Помпея Трога «Історії Філліпа» (7 рік до н.е.). В ній він наводить цікаві для нас факти: «В 340 р. до н. е. цар Філліп(батько Олександра) взяв в осаду місто Візантій, розташований на березі Боспора Фракійського, а в цей час на Дунаї скитський цар Атей вів війну з якимись істрянами , або мешканцями міста Істрії, або з якимось місцевим фракійським племенем.
Дивлячись на те, що війна затягнулася, Атей через мешканців міста Аполлонії звернувся по допомогу до царя Філіпа, пообіцявши йому натомість всиновити царя Македонії і, відповідно, залишити йому свої володіння в спадок. Цар Філліп надіслав на допомогу Атею своїх воїнів, але в цей час помирає цар істрян, війна припинилася і Атей відсилає македонців назад, заявивши,що допомога йому більше не потрібна і спадкоємець йому теж не потрібен, бо в нього є свій син.
Філліп у відповідь почав вимагати від Атея , щоб той відшкодував частину розтрат на осаду Візантія, і коли Атей відмовився, Філліп знімає осаду Візантія. Одночасно він повідомив Атея про те, що бажає поставити в гирлі Дунаю статую Геракла (як відомо скити вважали Геракла своїм родоначальником і обожнювали його) , на що Атей відповів, що не дозволить війську Філліпа ступити у свої володіння, але готовий прийняти і встановити статую Геракла і навіть турбуватися про її збереження.
В протилежному разі статуя буде повалена і використана на виготовлення наконечників для стріл. Конфлікт розв’язався в 339 році до н. е. битвою між військами Атея і Філліпа, в якій цар Атей загинув (у віці 90 років). Філліп захопив у полон 20000 жінок і дітей, і стільки ж породистих коней». З вище наведеного тексту можна вивести цікаві висновки. Все це нам вказує на те, що і цар скитів Атей, і цар македонців Філліп мали якісь родинні стосунки, вони постійно повідомляли один одному про свої наступні дії. Цар Атей навіть хотів всиновити Філліпа, тобто вони належали до одного скитського роду, бо і Атей, і Філліп шанували, як свого родоначальника Геракла.
Зображення Геракла найбільше знаходять в скитських поховання (на чашах, кінській збруї, виробах з слонової кістки). З наведеного вище тексту складається враження, що цар Атей і цар Філлп жили десь поруч один від одного. Як відомо з історичних джерел цар Атей займав територію Північного Причорномор’я від Дунаю до Дніпра. Якщо врахувати відстань між сучасною Македонією і гирлом Дунаю, то це по прямій більше 900 км., а якщо врахувати що це іще і гориста місцевість, бідна на рослинність, то можна тільки уявити, щоб залишилося від тих 20000 коней, якби їх переганяли на таку відстань по горах.
Можна тільки уявити скільки часу прийшлось би чекати на допомогу царю Атею від царя Філіпа, якби він послав своє військо від Візантія на сучасній Боспорській протоці. Якось воно не в’яжеться, інша справа, якщо б ця допомога була послана від Візантія, який знаходився на Боспорі Кіммерійському(сучасна Керченська протока). Конфлікти між родичами царем Атеєм і царем Філліпом виникали тільки через володіння територіями, бо це був давній торгівельний Шовковий шлях, через Боспор Кіммерійський, Крим, Північне Причорномор’я і в долину Дунаю.
Підтвердженням цього є згадка в одному з своїх творів Кліментом Олександрійським (II – IIIв.в. н.е.), який посилаючись на Аристокріта , згадує послання скитського царя Атея народу візантійців: «Не шкодьте моїм прибуткам, щоб мої кобилиці не пили вашої води» (Коври. V. 31).З часом під навалою завойовницьких орд зі Сходу люди змушені були покинути свої міста і переселитися на Балкани і в район Середземномор’я. А переселяючись вони на нових місцях засновували міста з давніми назвами. Так місто Візантій переселилося з Боспору Кімерійського на Боспор Фракійський. Візантій – це Віз Антів (перевіз антів), а як ми знаємо плем’я антів жило в Північному Причорномор’ї, і саме від антів походить антична культура , а не від греків. Цю картину ми бачили багато століть пізніше, коли колоністи заселяли Північну Америку, вони називали новозбудовані міста старими назвами, звідкіля вони приїхали: Новий Йорк, Новий Орлеан і так далі.
Взагалі, ми можемо бачити на давніх картах дублювання і дзеркальне відображення народів і міст:
1 Геллеспонт – протока Дарданели і одна з назв давнього Дніпра-Бористена
2 Ахейська гавань – в Малій Азії, на Таманському п-ові та в гирлі Дніпра
3 Могила Ахілла – в Малій Азії і на острові Березань в гирлі Дніпра
4 Місто Ольвія – в Малій Азії (пізніше Нікомедія, зараз Ізміт) і місто в Дніпро-Бугзькому лимані
5 Херсонес – фракійський (між Егейським морем і Дарданелами – Геллеспонтом та в Таврії.
6 Півострів «Біг Ахілла» - в Малій Азії в гирлі Дніпра
7 Протока Боспор – біля Дарданел (Геллеспонта) і Боспор Кіммерійський
Карта XVIст. видатного голландського картографа Абрахама Ортелія (1527 – 1598р.р.) Дніпро-Бузького лиману, на якій бачимо Ольвію, Ахейську гавань, п-ів Біг Ахілла, нижче острів, де знаходилася могила Ахілла, Гілею а також місто Аргос . Цікаво! – напроти п-ва Біг Ахілла і острова, де був похований Ахілл можна побачити затоку з містом Еіон! Навмисно пропустили літеру л – Еліон (Іліон, Троя)?
Тепер почитаємо коментар до цієї карти Плінія Старшого (22 – 79р.р. н. е.) римського історика-енциклопедиста : «В 120 милях від Тіри (Дністер) – ріка Бористен і з такою ж назвою озеро, плем’я і місто на відстані 15 миль від моря, який в давнину мав назву Ольвіополь та Мілетополь. Знову вздовж берега – Ахейська гавань, острів Ахілла, який знаний у світі! могилою цього героя».
Цікавий історичний факт! Олександер Македонський перед військовим походом на Персію відвідував святі місця скитів. Арріан (86 – 160 р.р. н.е.) – еллінський історик в «Поході Олександра» пише: « Висадившись в Ахейській гавані, Олександер Великий відвідав Іліон, провів там обряд пожертвування Афіні Ілійській, а потім відвідав могилу Ахілла і поклав вінки на неї». Для Олександра Македонського, батьківщина якого була в Північному Приазов’ї , щоб відвідати святі місця потрібно було переправитися через Геллеспонт.
Мапа Скитії, де позначено Бористен або Геллеспонт (Сонячний Шлях).
А, ось що пишеться в «Одісеї» Гомера про могилу Ахілла:
Холм погребальный великий над вашими урнами был тут
Ратью святой копьеносных аргивян у светло-широких вод Геллеспонта на
Бреге, вперед выходящим , насыпан.
«Одіссея» XXIV. 80-82
Щодо «Одіссеї» Гомера є теж цікаві свідчення. Давньоримський оратор, письменник, філософ та історик Діон Хризостом (40р.н.е. – 120р.н.е.) за критику імператора Доміціана у 82 році н. е. був відправлений у заслання в Північне Причорномор’я. Він відвідував м. Ольвія та гирло Бористена. Діон Хризостом повідомляє, що при відвідуванні Ольвії він був вражений тим, наскільки досконало місцеві жителі бористеніти знають напам’ять «Ілліаду» і дуже шанують Гомера та Ахілла. Діон необережно висловив свою думку про Гомера, на що почув у відповідь: «Гість, ми тебе любимо і поважаємо, але ні один бористенід не потерпить, щоб так говорили про Гомера і Ахілла. Останній для нас бог, а перший шанується на рівні з богами».
Давня монета з зображенням Гомера
Це вказує на те, що і Гомер і Ахілл були близькими бористенітам, бо навіть діти знали напам’ять уривки з «Ілліади, вони шанували їх на рівні з богами.
Миколаївський дослідник античної історії, автор «Апокрифології України» в 12 книгах Анатолій Золотухін, на основі розшифрування і вивчення лапідарних написів (на мармурових плитах) доводить, що Гомер і Ахілл були братами-близнюками, які народилися в 657 році до н.е., тобто в VIIст., а не в IXст. , як стверджує офіційна наука.
Відповідно і Троянська війна відбувалася не в XIII – XIIст.до н.е., а в VIIст. до н.е. Відомий радянський енциклопедист, дослідник античної філософії і міфології Олексій Лосєв написав першу, близьку до реальності, біографію Гомера в середині минулого століття, де показав, що Гомер жив не в IXст. , а в VIIст до н. е., і вказав на те, що Гомер є іманентним автором. Це означає, що всі відомості про нього можна черпати з його творів. Насправді Гомер не був сліпим, як йому приписують.
В своїй творчості він часто застосовував алегорію, називав себе «сліпим», бо багатьох речей не розумів і не бачив. Як доводить Золотухін, Гомер і Ахілл народилися в Алібанті (територія «Дикого Саду» в сучасному Миколаєві).
В «Одіссеї» (XXIV, 304) Гомер писав : «Родом я з Алібанту», де Алібант перекладається з давньогрецької, як «Філа покійних». Філа – у давній Аттиці родове об’єднання, громада. Те, що «Одіссею» переписували багато разів, не повинно в нас викликати сумнівів і те, що переписувачі її спотворювали вставками або перенесеннями подій Троянської війни з Північного Причорномор’я на терени Малої Азії і Греції - теж правда, яку багато хто ще довго не будуть визнавати.
Поранений Ахілл
Відомий радянський вчений Лев Клейн досконало вивчив «Ілліаду» і проаналізував праці іноземних істориків, на основі чого написав наукову працю «Анатомія Ілліади»: « За висновками філологічного аналізу тексту поеми «Ілліада», можна впевнено стверджувати, що Троя, яку знайшов Шліман не відповідає тій Трої, про яку пишеться в поемі Гомера». Клейн стверджував, що «Ілліада» неодноразово піддавалася змінам і доповненням.
Що Ахілл був скитом, стверджували візантійський історик-хроніст 10 ст. Лев Диякон та давньогрецький історик і географ Флавій Арріан ( 86 – 160р.р.н.е.). Ахілл був обожнюваний у скитів Північного Причорномор’я, тому він в принципі не міг воювати проти скитів-троянців на боці ворожих ахейців. Ще один античний історик Флавій Філострат (172 – 250р.р. н.е.) писав в «Vita Apol».( IV. 16). про те, що греки ніколи не приносили пожертв Ахіллу, на відміну від скитів-троянців. На користь того, що Троя знаходилася в Дніпро-Бузькому лимані є згадка в «Ілліаді», що троянці були приборкувачами коней. Противники троянців данайці (танайці – від ріки Танаїс) мали назву «швидкокінні» тобто вершники. Запитання: «Звідкіля в давній Греції та Малій Азії взялася така кількість коней?».
Сучасний історик Бернард Джонс 30 років займався вивченням Троянської війни і стверджує, що вона стала найбільшою катастрофою давнього світу. Десять років війни спустошили Європу і Азію, зрушили з місця десятки племен і народів, спричинивши хвилю переселень на Балкани і в Середземномор’я. Неймовірно, дослідження Бернарда показали, що Троянська війна не могла відбутися в Егейському просторі або навіть в Середземноморському світі.
З вищенаведених фактів і свідчень стає зрозумілим , що до Троянської війни навколо Чорноморського простору (Понт Евксинський) процвітала цівілізація Еллади (Сонячна земля богині Лади). Після Троянської катастрофи цей світ переміщається в Егейсько-Середземноморський простір. Але для нас важливо, що Гомер, Ахілл , Олександер Македонський – це наші славетні земляки і герої, яких у нас нагло вкрали , щоб підняти в історії свої народи а нас зробити дикунами і варварами.
Наші предки, той же Еней, понесли еллінську цивілізацію на Балкани, Аппеніни і Пеллопонес , стали засновниками Римської імперії. Як написав Бернард Джонс: « Нові свідчення і відкриття у вивченні античного світу повертають нас назад до реального світу , в якому жили троянці». Я сподіваюся, що сучасні технології пошуку давніх міст і поселень дозволять підтвердити місце розташування справжньої Трої.
Микола Заремба, Культурологічний клуб «Українська цивілізація»
Використана література:
Сергій Піддубний «На землі Аполлона, Артеміди і Посейдона».
Анатолій Золотухін «Апокрифологія історії України» в 12 книгах.
А. Ю. Алексеев «Александр Великий. Путь на Восток».
